Р І Ш Е Н Н Я№ 127/23240/18
31 травня 2019 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Горденко Г.О.,
за участі позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Бойка Д.В.,
відповідача ОСОБА_2 , її представника - адвоката Усова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним в частині покупця, переведення права покупця,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним в частині покупця, переведення права покупця.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2018 р. в приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. витребувано письмовий доказ - належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 12.03.2015 р. між ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 , реєстр. № 415. (а.с. 41)
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що 09.11.2014 р. для надання посередницьких послуг щодо купівлі земельної ділянки вона звернулась в Агентство нерухомості "Дом і Ко", яке запропонувало їй придбати земельну ділянку по АДРЕСА_7 . Для купівлі зазначеної земельної ділянки вона позичила гроші в розмірі 60000,00 дол. США в ОСОБА_5 10.11.2014 р. між ОСОБА_1 та представником власника земельної ділянки по АДРЕСА_7 ОСОБА_4 укладено попередній договір, за яким ОСОБА_1 передала продавцю 300000,00 грн (еквівалентно 15000,00 дол. США) в рахунок вартості земельної ділянки, площею 0,1000 га, що по АДРЕСА_7 , кадастровий номер НОМЕР_1 . В попередньому договорі сторони домовились про укладення основного договору купівлі-продажу до 10.03.2015 р., загальна вартість земельної ділянки складає 1360000,00 грн (еквівалент 68000,00 дол. США.)
В період придбання земельної ділянки ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 . З метою уникнення можливого поділу майна при розірванні шлюбу, вона домовилась з дочкою ОСОБА_2 про оформлення земельної ділянки на її ім'я. 11.03.2015 р. ОСОБА_2 оформила довіреність на ОСОБА_1 для придбання будь-якої нерухомості, у тому числі земельної ділянки, на її ім'я. 12.03.2015 р. між ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 (представник продавця ) та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 (представник покупця) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1000 га, що по АДРЕСА_7 , кадастровий номер НОМЕР_1 , за ціною в розмірі 96381,00 грн. Фактично покупцем зазначеної земельної ділянки була ОСОБА_1 , оскільки за її кошти була придбана земельна ділянка. ОСОБА_2 власних коштів не мала, вона була студенткою, знаходилась на утриманні матері ОСОБА_1 Просить визнати частково недійним (в частині покупця) договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1000 га, що по АДРЕСА_7 , кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений 12.03.2015 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , перевести право покупця за цим договором на ОСОБА_1 (а.с. 2-3)
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 , її представник - адвокат Бойко Д.В. позов підтримали за викладених у позовній заяві обставин, просять його задоволити. Вважають, що строк позовної давності не пропущено, подали заперечення на заяву про застосування позовної давності. (а.с. 123-124)
Відповідач ОСОБА_2 , її представник - адвокат Усов Ю.В. позов не визнали, пояснили, що відсутні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2015 р. недійсним. Кошти для придбання земельної ділянки ОСОБА_2 надали батько відповідача - ОСОБА_7 в розмірі 500,00 дол. США та дід ОСОБА_8 в розмірі 3500,00 дол. США. Покупцем земельної ділянки по АДРЕСА_7 була ОСОБА_2 Позивач, будучи представником ОСОБА_2 (покупця), достовірно знала, хто за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2015 р. є покупцем нерухомого майна - земельної ділянки, до кого переходить право власності за земельну ділянку за цим договором. Саме з цього часу для неї розпочинається трирічний строк для оскарження договору у разі порушення її прав. Позов пред"явлено до суду 14.09.2018 р., тобто з пропуском строку позовної давності. Подали пояснення на позов, заяву про застосування позовної давності. (а.с. 111-112, 113-115)
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи. (а.с. 135-136)
З'ясувавши думку учасників процесу, що з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_3 .
Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 - дочка позивача ОСОБА_1 (а.с. 14, 13)
На а.с. 5 - копія договору №402 про надання інформаційно-довідкових та посередницьких послуг від 09.11.2014 р., укладеного між ОСОБА_2 і Агентством нерухомості "Дом і Ко" в особі ФОП ОСОБА_9
На а.с. 7 - копія попереднього договору від 10.11.2014 р., укладеного між ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 (діє за дорученням, укладеним в усній формі) та ОСОБА_1 , за яким сторони підтвердили намір до 10.03.2015 р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1000 га, що по АДРЕСА_7 , кадастровий номер НОМЕР_1 , вартістю 1360000,00 грн, що еквівалентно 68000,00 дол. США. В рахунок сплати вартості нерухомості покупець передав продавцю гарантійну суму в розмірі 300000,00 грн, що еквівалентно 15000,00 дол. США.
11.03.2015 р. ОСОБА_2 надала довіреність ОСОБА_1 купити будь-яку нерухомість, у тому числі земельну ділянку, за ціну та на умовах на її розсуд, на ім'я ОСОБА_2 , зареєструвати, ввести в експлуатацію нерухомість, отримати технічну документацію на неї; бути представником в усіх державних установах і ін. Довіреність посвідчена 11.03.2015 р. державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С. за реєстром №6-220. (а.с. 15)
12.03.2015 р. між ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,01 га (саме так зазначено у договорі), кадастровий номер НОМЕР_1 , що по АДРЕСА_7 . В договорі зазначено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.02.2015 р., експлікація земельних угідь за цим договором складається: площа земельної ділянки 0,1000 га. За домовленістю сторін продаж вчинено за 96831,00 грн, з яких 48191,00 грн представник продавця отримала від представника покупця після підписання договору, решту суми в розмірі 48190,00 грн має бути сплачено протягом березня 2015 р., але не пізніше квітня 2015 р. Договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В., зареєстровано в реєстрі за №415. (а.с. 69-70)
Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.03.2015 р. (а.с. 91)
ОСОБА_1 , діюча від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . здійснила повний розрахунок за куплену у ОСОБА_3 земельну ділянку, що по АДРЕСА_7 , що підтверджується заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 від 17.04.2015 р., яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В., зареєстровано в реєстрі за №632. (а.с. 29)
Згідно розписки від 10.11.2014 р. ОСОБА_1 отримала 10.11.2014 р. від ОСОБА_5 кошти в розмірі 60000,00 дол. США, які зобов'язалась повернути до 01.07.2018 р. (а.с. 6)
Свідок ОСОБА_5 (знайомий позивача ОСОБА_1 ) пояснив суду, що в листопаді 2014 р. він позичив ОСОБА_1 гроші в розмірі 60000,00 дол. США на придбання земельної ділянки та будинку. На підтвердження отримання позики ОСОБА_1 написала розписку. На теперішній час позику ОСОБА_1 йому не повернула.
На а.с. 16-24 - копії квитанцій про оплату навчання ОСОБА_2 в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. Платниками в квитанціях зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_8 ( дід відповідача ОСОБА_2 ) суду пояснив, що в 2015 р. дав онуці ОСОБА_2 зі своїх заощаджень 3500,00 дол. США на придбання земельної ділянки, оскільки онука дуже хотіла мати земельну ділянку щоб в подальшому на ній збудувати будинок.
Свідок ОСОБА_7 (батько відповідача ОСОБА_2 ) суду пояснив, що на прохання дочки ОСОБА_2 він дав їй 500,00 дол. США на придбання земельної ділянки. Загалом земельна ділянка коштувала 4000,00 дол. США, іншу частину коштів в розмірі 3500,00 дол. США дав його батько ОСОБА_8
Інші докази не мають істотного значення для справи, тому необхідності в детальному аналізі цих доказів немає.
Ст. 204 ЦК України встановлена презумпція дійсності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 627 ч. 1 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ч. 1 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 218 ч. 1 ЦК України передбачає, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка була придбана нею за власні кошти.
В спростування змісту нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.03.2015 р. позивач надала розписку від 10.11.2014 р. про надання їй позики в розмірі 60000,00 дол. США, але сума коштів, яка в ній зазначена, значно відрізняється від вартості земельної ділянки, зазначеної в п. 1.3 договору купівлі-продажу від 12.03.2015 р. та в заяві про повний розрахунок від 17.04.2015 р. (а.с. 69 зворот, 29)
Сам по собі факт наявності у позивача можливості придбати спірну земельну ділянку не може бути належним і безспірним доказом того, що саме вона є її покупцем.
Необхідно також врахувати умови договору купівлі-продажу від 12.03.2015 р., який укладений між ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В., зареєстровано в реєстрі за №415, а саме: сторони були ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, розуміли значення своїх дій, без будь-якого примушення як фізичного так і морального уклали цей договір. Згідно п. 4.1 договору сторони стверджують, що цей договір укладений ними з метою створення правових наслідків і не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину. Підписання договору свідчить про те, що цей договір представником продавця і представником покупця прочитаний особисто, зміст документу зрозумілий і відповідає волі, питань, які залишились нез'ясованими і незрозумілими, немає (п. 4.7 договору).
Отже, волевиявлення ОСОБА_1 , як представника ОСОБА_2 , при підписанні договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2015 р. було вільним, без будь-якого примусу, вона підтвердила, що договір спрямований на реальне настання правових наслідків, не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину.
На підставі викладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1 не доведено, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2015 р. недійсним в частині покупця, переведення права покупця потрібно відмовити з підстав недоведеності.
Крім цього, позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , що по АДРЕСА_1 , укладений 12.03.2015 р. (а.с.69-70), а до суду позивач ОСОБА_1 звернулась 14.09.2018 р.
Керуючись ст.ст. 626-628, 655, 218, 257, 203, 215, 204 ЦК України,
ст.ст. 13, 77-79, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2015 р. недійсним в частині покупця, переведення права покупця.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , проживає по АДРЕСА_4 ;
відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 , зареєстрований по АДРЕСА_6 .
Повне рішення виготовлено 10.06.2019 р.
Суддя О.О.Венгрин