Шаргородський районний суд
Вінницької області
11 червня 2019 року
м. Шаргород
справа №152/585/19
провадження 1-кп/152/64/19
Шаргородський районний суд Вінницької області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12019020360000098 від 05.04.2019 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 21.10.2014 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік; 20.02.2018 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком два роки 6 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 13 березня 2019 року приблизно о 00 годин 30 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до господарської будівлі, що розташована в АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_5 , де переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає через незамкнені двері проник всередину вказаної будівлі, звідки шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав три мішки зерна кукурудзи сорту «Піонер», загальною вагою 148,3 кг вартістю 731,12 грн. Після чого залишив місце події та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 731,12 грн.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2723/19-21 від 17.04.2019 ринкова вартість 1 кг зерна кукурудзи сорту «Піонер» станом на березень 2019 року становить 4,93 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, не заперечував факту крадіжки, вчиненої при вище наведених обставинах, розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати. Запевняв суд, що усвідомив свою протиправну поведінку і готовий понести покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Суду показав, що 13 березня 2019 року о 00 годин 30 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння велосипедом, якого позичив у знайомого, приїхав до господарської будівлі, що розташована в АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_5 , де переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає через незамкнені двері проник всередину вказаної будівлі, звідки шляхом вільного доступу, викрав три мішки зерна кукурудзи. Після чого залишив місце події, зерно кукурудзи продав жителю с. Голинчинці ОСОБА_6 , а отримані за викрадене майно гроші витратив для придбання продуктів харчування та цигарок.
Визнаний органом досудового розслідування потерпілий ОСОБА_5 на виклик суду не прибув, хоча відповідно до вимог ст. ст. 135, 136, 325 КПК України та положень п.12 Постанови Пленуму ВС України "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" № 13 від 02.07.2004 належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання в строки, визначені ч.8 ст.135 КПК України, про що свідчить повідомлення про вручення йому судової повістки. До суду від потерпілого поступила заява про розгляд справи у його відсутності у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання. При призначенні виду та міри покарання покладається на вирішення суду (а.п.14).
Суд, виконуючи вимоги ст. 325 КПК України, заслухав думку учасників судового засідання щодо проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду, та можливість за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, і вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутності потерпілого ОСОБА_5 , з огляду на вимоги КПК України, положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 щодо справедливого розгляду справи упродовж розумного строку та з урахуванням думки потерпілого щодо покарання обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно обвинувачений розуміє зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 у суда немає. Суд також роз'яснив обвинуваченому, що у такому разі він позбавляється права оскаржувати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в тому, що він 13 березня 2019 року приблизно о 00 годин 30 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до господарської будівлі, що розташована в АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_5 , де переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає через незамкнені двері проник всередину вказаної будівлі, звідки шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав три мішки зерна кукурудзи сорту «Піонер», загальною вагою 148,3 кг вартістю 731,12 грн. Після чого залишив місце події та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які полягають у крадіжці (таємному викраденні чужого майна), поєднаній з проникненням у інше приміщення органами досудового розслідування кваліфіковані вірно, винуватість його доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зазначене узгоджується з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У п. 113 рішення ЄСПЛ в справі "Коваль проти України" від 19.10.2006, суд наголосив, що "основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість "будь - якого кримінального обвинувачення".
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра ОСОБА_3 не перебуває.
Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 368 КПК України (абз.17), ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 - Шаргородським районним сектором з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області від 04.06.2019 вбачається, що ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 разом із матір'ю, братами та сестрами у будинку, який належить матері, має повну загальну середню освіту. На даний час ніде не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Відповідно до довідки-характеристики Голинчинецької сільської ради, ОСОБА_3 негативно характеризується за місцем проживання, до сільської ради надходили скарги на його негативну поведінку в громадських місцях. Раніше судимий 21.10.2014 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік; 20.02.2018 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки 6 місяців. 17.04.2018 ОСОБА_3 поставлений на облік до Шаргородського РС філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, однак покладених на нього судом обов'язків не виконував, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється як високий. Ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий. Відповідно до висновку органу пробації - виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб). Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
З урахуванням обставин кримінального провадження, даних про особу ОСОБА_3 , досудової доповіді з інформацією про соціально - психологічну характеристику обвинуваченого, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до частини 4 статті 12 КК України є тяжким злочином, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, думки потерпілого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе в умовах застосування до нього покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення після ухвалення 20.02.2018 Шаргородським районним судом Вінницької області вироку, яким його засуджено за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, отже йому слід призначити покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ст. 71 КК України та роз'яснень, що містяться в п.п. 25, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами), відповідно до яких за сукупністю вироків покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України.
Згідно ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Речові докази по даному кримінальному провадженню згідно положень ст. 100 КПК України підлягають залишенню у власності потерпілого ОСОБА_5 .
За правилами ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 314 грн.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 25.04.2019 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, який до вступу вироку в законну силу підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 368, ч.1 ст. 369, ст.ст. 373-376 КПК України суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року - два роки позбавлення волі. Остаточно до відбування ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців.
Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання обчислювати з дня його затримання на виконання цього вироку суду.
До набрання вироком суду законної сили, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 25.04.2019 запобіжний захід у виді домашнього арешту залишити незмінним.
Речові докази: три мішки зерна кукурудзи, вагою 47,65 кг, 55,55 кг та 50,10 кг - залишити у власності потерпілого ОСОБА_5 .
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 314 (триста чотирнадцять) гривень.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого п.1 ч.2 ст.395 КПК України, якщо апеляційну скаргу на нього не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1