№ 336/3239/18
Пр. № 1-кс/336/180/2019
10 червня 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
при секретарі Морозовій В.М.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Плюта О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяви: позивача ОСОБА_1 - про відвід судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В., судді Щасливої О.В. - про самовідвід,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції України в Запорізькій області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції України в Запорізькій області, держави Україна в особі Державної казначейської служби, Державної казначейської служби про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішенням і діями державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції України в Запорізькій області, яка в порядку ст. ст. 14, 33 ЦПК України передана для розгляду судді Щасливій О.В.
10 червня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Щасливої О.В. з посиланням на обставини, які, на думку заявника, викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, а також свідчать про заінтересованість судді в результатах розгляду справи.
Обставиною, що виключає участь судді в розгляді справи, на думку автора заяви, є той факт, що ухвалене судом під головуванням судді Щасливої О.В. рішення в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність працівників Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 29.09.2016 року про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 скасовано колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Запорізького апеляційного суду від 11.12.2018 року, яка винесла постанову про задоволення скарги.
Наведені обставини, зазначає заявник, свідчать про незаконність рішення суду першої інстанції та про заінтересованість судді в розгляді справи, учасником якої є ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач підтримав заяву про відвід судді.
Представник позивача просить про ухвалення рішення на користь свого довірителя.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явились, що у відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України не є перешкодою для розгляду судом питання про відвід судді.
Вислухавши думку учасників справи, вивчивши доводи заяви, суд знаходить її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, з наступних міркувань.
Підстави для відводу судді перелічені в статті 36 ЦПК України, відповідно до якої суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В силу частини другої цієї статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Вирішуючи заяву крізь призму тверджень про необ'єктивність та заінтересованість судді Щасливої О.В., яка, як заявляє позивач, переслідуючи інтереси своєї заінтересованості, ухвалила незаконне рішення в справі, що за спливом більш ніж два роки скасовано судом апеляційної інстанції, суд виходить з такого.
Як випливає із змісту ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Право на апеляційне оскарження судових рішень судів першої інстанції внормовано статтею 352 ЦПК України.
Виходячи з наведених положень цивільного процесуального законодавства, незгода сторони з процесуальним рішенням суду не є підставою для заявлення судді відводу і не свідчить про упередженість судді, а саме процесуальне рішення суду може бути предметом апеляційного оскарження, правом на яке скористався позивач.
При цьому суд бере до уваги і ту обставину, що при розгляді вказаної справи ухвалою суду від 01.12.2015 року було задоволено вимоги заявника в той самий спосіб, який застосований колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ в постанові від 11.12.2018 року, проте саме в цій частині ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд, який увінчався постановленням ухвали про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1
Означена ухвала суду першої інстанції була залишена без змін судом апеляційної інстанції.
Таким чином, заяви позивача про заінтересованість судді, які, містять інформацію, що заздалегідь не може бути підставою для відводу судді, крім того, не містять логіки, оскільки судом під головуванням судді Щасливої О.В. рішення в указаній справі приймалось як на користь скарги ОСОБА_1 , так і проти неї.
Таким чином, суд доходить висновку про надуманість підстав для відводу, який, як зазначено, має бути вмотивованим, та неспроможність доводів, приведених в їх обґрунтування, що повністю виключає задоволення заяви про відвід судді, яка в силу Основного Закону України при здійсненні правосуддя є незалежною і підкоряється лише закону, не допускаючи впливу на себе в будь-який спосіб.
До суду надійшла заява судді Щасливої О.В. про самовідвід в цій справі, яку вона просить задовольнити, посилаючись на те, що факт послідовного та незворотнього звернення ОСОБА_1 з заявами про відвід судді Щасливої О.В . по всіх справах, де він є учасником, починаючи з розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права власності та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності (№ 0827/58-11), яка увінчалась задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 , свідчить про невичерпну недовіру до судді Щасливої О.В., які б процесуальні рішення нею не приймались.
Означена недовіра звужує зміст права ОСОБА_1 на справедливий та безсторонній суд, завідомо порушуючи його сподівання на отримання об"єктивного та неупередженого судового захисту.
Вивчивши доводи заяви про самовідвід, суд знаходить підстави для її задоволення, виходячи з такого.
Як випливає із змісту п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Обов'язок судді заявити самовідвід з підстав, зазначених, зокрема, в статті 36 ЦПК, внормований статтею 39 ЦПК України.
При вирішенні заяви про самовідвід судді Щасливої О.В. встановлено, що ОСОБА_1 під час розгляду справ, віднесених як до цивільної юрисдикції, так і кримінальних, послідовно заявляє про свою недовіру судді Щасливій О.В., а кількість відповідних заяв обчислюється тринадцятьма випадками.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Право особи на отримання судового захисту є безумовним, таким, що не допускає будь-яких сумнівів в безсторонності суду, за якого кожна особа має безоглядно довіряти суду у законності рішень, що приймаються в справі.
Основним Законом України гарантовано незалежність суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.
Хоча жоден з заявлених ОСОБА_1 . відводів не був задоволений через неспроможність наведених в ньому доводів, проте сумніви особи в неупередженості, а також незаінтересованості судді не лише не вичерпуються, а набувають рівня, коли кожне з прийнятих суддею рішень, як про задоволення, так і про відмову заяв, клопотань та вимог особи, викликає у неї підозру та недовіру.
Отриманню ефективного, без будь-яких обмежень, судового захисту підпорядковане завдання цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Продовження здійснення судового розгляду суддею Щасливою О .В. порушуватиме у заявника презумпцію безсторонності, об'єктивності та неупередженості судді, посягаючи на його право на справедливий суд при вирішенні цієї справи, тому заяву про самовідвід судді Щасливої О.В. належить задовольнити.
Відповідно до ст. 41 ЦПК України наслідком задоволення заяви судді про самовідвід є відсторонення судді від розгляду цієї справи і визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, у зв'язку з чим, постановляючи про задоволення самовідводу судді Щасливої О.В., суд вважає за необхідне передати справу до канцелярії суду для визначення іншого судді у встановленому процесуальним законом порядку.
Констатуючи необхідність передачі справи для визначення іншого складу суду у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід і припинення через вчинення цих дій будь-яких повноважень судді, що відведена, в цій справі, суд не вбачає підстав для зупинення провадження в справі, необхідне у випадку встановлення необгрунтованості заявленого відводу.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд
Визнати необґрунтованим відвід судді Щасливій О.В., заявлений позивачем ОСОБА_1 .
Заяву про самовідвід судді Щасливої О.В. задовольнити.
Передати справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції України в Запорізькій області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції України в Запорізькій області, держави Україна в особі Державної казначейської служби, Державної казначейської служби про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції України в Запорізькій області канцелярії суду для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Щаслива