Справа № 386/104/19
Провадження № 2/386/143/19
10 червня 2019 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гарбуз О. С.
з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 04.02.2019 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 квітня 2015 року вони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №377. Від спільного проживання сторони дітей не мають, однак спільної згоди для розірвання шлюбу в порядку ст. 106 Сімейного кодексу України (далі - СК України) між сторонами не досягнуто. Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому що у них зникло взаєморозуміння і взаємоповага, у зв'язку з чим в сім'ї відбувалися сварки, вже тривалий час кожен живе окремим життям та своїми інтересами. Подружні відносини між ними не підтримуються тривалий час. Вважає, що причини, які спонукали її на розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя з відповідачем як подружжя та збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам. Примирення між ними неможливе. Враховуючи зазначені обставини, посилаючись на ст.ст. 110, 112 СК України, позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем; після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище.
Ухвалою суду від 08.02.2019 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.
04 березня 2019 року проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує повністю, після розірвання шлюбу просить змінити їй прізвище на дошлюбне, згодна на заочний розгляд справи (а.с. 35).
Відповідач в судове засідання двічі не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи або відзив до суду не подавав.
За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 23 квітня 2015 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №377, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 23.04.2015 (а.с. 5).
Від спільного шлюбу сторони дітей не мають.
Статтею 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частиною першою ст. 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, спільного господарства сторони не ведуть, разом не проживають, спільних дітей не мають. Згідно наданої позивачем заяви збереження шлюбу між сторонами неможливе. Таким чином, шлюб носить чисто формальний характер.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу з відповідачем є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, оскільки між сторонами остаточно припинено шлюбні відносини і їх неможливо відновити, а тому збереження сім'ї є неможливим.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач надала суду заяву про зміну їй прізвища, тому суд вважає за необхідне змінити їй прізвище на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем не заявлено вимог щодо стягнення судових витрат з відповідача, а тому покладаються на неї.
На підставі поданих по справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 23 квітня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №377.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважати припиненим у день набрання чинності цим рішенням.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Голованівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Місце проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гарбуз О. С.