Справа № 761/22254/19
Провадження № 1-кс/761/15618/2019
Іменем України
06 червня 2019 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, клопотання старшого слідчого СВ розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000397 від 30 травня 2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що 29 травня 2019 року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1 під час руху проїзною частиною вулиці Івана Мазепи, в районі будинку №45 в м. Біла Церква Київської області, в смузі для руху в бік вулиці Фастівська, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» та п. 2.3 д) ПДР України, відповідно до якого «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху та в порушення вимог п. 12.3 ПДР України, згідно з яким «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», маючи можливість заздалегідь виявити небезпеку для руху, яку йому становив пішохід ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину вулиці зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_6 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.
30.05.2019 року автомобіль «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був оглянутий та вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 15.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 , мешканцем АДРЕСА_1 .
30.05.2019 року з рульового колеса автомобіля «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1 під час огляду був вилучений чохол, також з водійського сидіння був вилучений чохол.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України «при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Чохли з рульового колеса та водійського сидіння автомобіля марки «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони є об'єктами, які зберегли на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час досудового розслідування, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням вилучених об'єктів, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Зокрема, у кримінальному провадженні необхідно провести ряд судових експертиз.
Повернення вказаних речових доказів та їх зберігання за межами спеціального приміщення Слідчого управління для збереження речових доказів може призвести до спотворення доказової інформації, яка має суттєве значення для кримінального провадження та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вилучене майно.
Слідчий просив проводити розгляд клопотання без його участі, та надав суду підтвердження виклику власника майна в судове засідання.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні слідчого майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000397 від 30 травня 2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на чохол з рульового колеса та чохол з водійського сидіння автомобіля марки «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були вилучені під час проведення огляду транспортного засобу.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1