печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54734/18-к
03 червня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області підполковник юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 22015101110000175 - старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області підполковник юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, а саме: зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ):
- земельну ділянку з кадастровим номером: 3221282801:01:031:0058 площею 0,2499 га та розташованих на ній житлового будинку площею 589,5 кв. м й усіх інших споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером: 3221282801:01:031:0059 площею 0,1021 га за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартиру АДРЕСА_2 .
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що у провадженні СВ Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження № 22015101110000175 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч.2 ст. 366 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Луганська, з метою вчинення злочинів заздалегідь, тобто до їх початку, домовився про спільне їх вчинення за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за нижчевикладених обставин.
ОСОБА_5 , маючи багаторічний досвід зайняття підприємницькою діяльністю у сфері надання кур'єрських послуг, керуючись корисливим мотивом та прагнучи особистого збагачення, до середини жовтня 2013 року у місті Києві запланував систематично й упродовж тривалого часу здійснювати під виглядом експрес-перевезень переміщення з іноземних країн в Україну на адресу тих чи інших замовників через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю у міжнародних експрес-відправленнях з неправдивими реквізитами (прізвищами, іменами, адресами) одержувачів, умисно ухилятися від сплати митних платежів, набувати внаслідок цього злочинним шляхом доходи, не відображати їх у встановленому законом порядку в бухгалтерському, податкових обліках, вчиняти їх легалізацію (відмивання) та створити, придбати юридичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності) з метою прикриття цієї незаконної діяльності. Протиправним задумом передбачалося подрібнення на сортувальних складах в іноземних країнах партій (вантажів) товарів, придбаних покупцями, які замовили їх доставку в Україну, на окремі частини, їх оформлення й увезення в Україну під виглядом міжнародних експрес-відправлень, сумарна фактурна вартість кожного з яких не перевищувала б визначену ч. 1 ст. 234 Митного кодексу України межу звільнення від митних платежів - еквівалент 300 євро (до 26.04.2014) та 150 євро (з 26.04.2014), що не є об'єктом оподаткування митними платежами. Такий спосіб переміщення товарів через митний кордон України створював можливість збільшити доходи від надання послуг з доставки товарів (привласнення коштів замовників, якими мали сплачуватися митні платежі, або залучення додаткових споживачів, розширення обсягів послуг шляхом пропонування нижчої їх вартості порівняно з умовами добросовісних учасників ринку кур'єрських послуг) та обернути їх на власну користь.
У той же час ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що реалізація його злочинного задуму вимагала систематичної спільної участі декількох осіб з розподілом їх функцій, вирішив підшукати таких осіб й вступити з ними у попередню змову на вчинення злочинів з метою протиправного особистого збагачення.
У подальшому до середини жовтня 2013 року у місті Києві ОСОБА_5 , розраховуючи на довірливі взаємовідносини, які упродовж тривалого часу склалися у нього з ОСОБА_6 унаслідок спільної з ним трудової діяльності у ТОВ «Файр Експрес Україна» (місто Київ) щодо надання кур'єрських послуг, довів до відома ОСОБА_6 план, що передбачав вчинення задуманих і визначених ОСОБА_5 вищезгаданих за текстом суспільно небезпечних дій, запропонував спільно його реалізувати з відповідним розподілом функцій задіяних осіб та одержав його добровільну згоду.
Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прагнучи прискорити вчинення злочинів і розраховуючи на довірливі взаємовідносини, які склалися у них з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у ході спільної з ними тривалої трудової діяльності у ТОВ «Файр Експрес Україна» (місто Київ) щодо надання кур'єрських послуг, у кінці листопада - на початку грудня 2013 року довели до відома цих осіб розроблений ОСОБА_5 план, що передбачав вчинення тих же визначених ОСОБА_5 вищезгаданих за текстом суспільно небезпечних дій, запропонували спільно його реалізувати з відповідним розподілом функцій задіяних осіб та одержали їх добровільну згоду.
16.05.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч.2 ст. 366 КК України.
Санкціями ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України передбачено покарання у виді конфіскації майна.
Досудовим розслідуванням на підставі зібраних доказів встановлено, що станом на травень 2018 року підозрюваний ОСОБА_5 був власником нерухомого майна, а саме:
- земельної ділянки з кадастровим номером: 3221282801:01:031:0058 площею 0,2499 га та розташованого на ній житлового будинку площею 589,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав);
- земельної ділянки з кадастровим номером: 3221282801:01:031:0059 площею 0,1021 га за адресою: АДРЕСА_1 (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав);
- квартири АДРЕСА_2 (повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації).
Це нерухоме майно, яке на праві власності належало підозрюваному ОСОБА_5 , має бути піддане арешту (тимчасовому позбавленню за ухвалою слідчого судді прав на відчуження, розпорядження майном) з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання та відшкодування завданої державі шкоди на суму 12 463 290,05 грн. у вигляді несплачених за імпорт товарів в Україну митних платежів і на суму 40 561 345,66 грн. втраченої матеріальної вигоди - товарів, які увезені в Україну через центральну сортувальну станцію ТОВ «Східно-Європейський Експрес» з приховуванням від митного контролю під виглядом міжнародних експрес-відправлень із неправдивими даними про одержувачів, у зв'язку чим мали бути конфісковані в доход держави відповідно до ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, натомість після безпідставного випуску у вільний обіг на території України були збуті ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими співучасниками злочинів з метою одержання доходів на власну користь.
На підставі викладеного слідчим за погодженням з процесуальним керівником у другій половині травня 2018 року внесено на розгляд слідчого судді клопотання про накладення арешту на вищевказане нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 . Клопотання надійшло до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 , яка призначила розгляд на 4.06.2018 за участю підозрюваного ОСОБА_5 .
04.06.2018 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 у межах судової справи № 757/24259/18-к розглянуто, у повному обсязі задоволено вказане клопотання слідчого, у зв'язку з чим постановлено ухвалу про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 . Підозрюваний ОСОБА_5 у судове засідання не прибув з невідомих причин.
Одразу у подальшому у червні 2018 року копії ухвали слідчого судді від 4.06.2018 про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_5 скеровані слідчим до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про арешт з метою унеможливлення відчуження арештованого майна.
Однак, як вбачається із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 04.06.2018 право власності на арештоване у той же день слідчим суддею ОСОБА_9 за результатами розгляду судової справи № 757/24259/18-к нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 (земельну ділянку з кадастровим номером: 3221282801:01:031:0058 площею 0,2499 га та розташований на ній житловий будинок площею 589,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером: 3221282801:01:031:0059 площею 0,1021 га за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що стало перешкодою для внесення державними реєстраторами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про арешт цього майна на підставі рішення слідчого судді ОСОБА_9 , в ухвалі якої власником майна значився ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 є дружиною підозрюваного ОСОБА_5 , постійно проживає спільно з ним у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , та, як стверджує слідчий у клопотанні, була присутня 16.05.2018 у момент вручення за цією адресою слідчим ОСОБА_5 письмового повідомлення про підозру у вчиненні ним злочинів, тобто була обізнана про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності й у подальшому, як і підозрюваний ОСОБА_5 , могла знати про передбачене санкціями ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України інкримінованих ОСОБА_5 злочинів покарання у виді конфіскації майна.
Таким чином, ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем арештованого майна підозрюваного ОСОБА_5 , а останній, ініціювавши реєстрацію права власності на це майно за своєю дружиною, вчинив спробу уникнути у подальшому покарання у вигляді конфіскації майна й унеможливити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Прокурор не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду вказаного провадження повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене з метою можливої конфіскації майна як виду покарання слідчий суддя вважає за можливе задовольнити вказане клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ):
- земельну ділянку з кадастровим номером: 3221282801:01:031:0058 площею 0,2499 га та розташованих на ній житлового будинку площею 589,5 кв. м й усіх інших споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером: 3221282801:01:031:0059 площею 0,1021 га за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартиру АДРЕСА_2 .
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1