ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 756/5919/16
провадження № 2/753/2072/18
"14" грудня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарях Заболотній Л.Г.,
Семенченко Я.А.
Слаква О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12.05.2015 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2014 року було скасоване в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 і визнано за ОСОБА_5 право власності на вище зазначену квартиру. Як вбачається зі змісту даного судового рішення, позивачем ОСОБА_4 було передано відповідачу ОСОБА_6 за розписками від 23.06.2008 року, 6.10.2008 року та 10.04.2010 року по 10 000 доларів США кожної дати без зазначення, що кошти вносяться на виконання договору будівельного підряду, а також 21.11.2010 року в рахунок оплати за вказану квартиру - 6 000 доларів США, а всього 36 000 доларів США. Також в рішенні зазначено, що в матеріалах цивільної справи відсутні докази укладення договору будівельного підряду між сторонами по даній справі в розумінні ст.875; 877 ЦК України. ОСОБА_4 при цьому, передаючи вказані грошові кошти ОСОБА_7 , помилково вважала, що ці кошти згідно договору будівельного підряду вона передає як авансову оплату за будівництво квартири АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_7 безпідставно набув грошових коштів ОСОБА_4 в розмірі 36 000 доларів США, тому їх еквівалент в сумі 907 740 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в судовому порядку разом зі сплаченим судовим збором.
Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що позивач дійсно передала кошти відповідачу, але не за будівництво квартири АДРЕСА_1 , а за виконання робіт по договору будівельного підряду, який був оформлений у простій формі шляхом встановлення графіку виконання робіт. Відповідач виконав всі умови договору, тому і не зобов'язаний повертати позивачу будь-які кошти, при цьому безпідставно він не отримував від позивача будь-яких грошових коштів.
3-тя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримавши свої ж пояснення дані в якості представника позивача.
Заслухавши представників сторін, 3-ю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.4, ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Як встановлено судом, позивачем ОСОБА_4 було передано відповідачу ОСОБА_6 за розписками від 23.06.2008 року, 6.10.2008 року та 10.04.2010 року по 10 000 доларів США кожної дати без зазначення, що кошти вносяться на виконання договору будівельного підряду, а також 21.11.2010 року в рахунок оплати за вказану квартиру - 6 000 доларів США, а всього 36 000 доларів США. Вказані обставини підтверджуються наданими копіями розписок (а.с.4-6), а також не заперечувались поясненнями представника позивача у судовому засіданні, що не підлягає доказуванню в порядку ч.1, ст.81 ЦПК України.
За правилами ч.4, ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2014 року було визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.41-51).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12.05.2015 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2014 року було скасоване в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 і визнано за ОСОБА_5 право власності на вище зазначену квартиру (а.с.10-13; 52-55). Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 22.07.2015 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 12.05.2015 року було залишено без змін, а касаційна скарга ОСОБА_4 , подана в інтересах ОСОБА_4 , була відхилена (а.с.56-59).
Як вбачається зі змісту даного судового рішення апеляційної інстанції, позивачем ОСОБА_4 було передано відповідачу ОСОБА_6 за розписками від 23.06.2008 року, 6.10.2008 року та 10.04.2010 року по 10 000 доларів США кожної дати без зазначення, що кошти вносяться на виконання договору будівельного підряду, а також 21.11.2010 року в рахунок оплати за вказану квартиру - 6 000 доларів США, а всього 36 000 доларів США. Також в рішенні зазначено, що в матеріалах цивільної справи відсутні докази укладення договору будівельного підряду між сторонами по даній справі в розумінні ст.875; 877 ЦК України.
Як передбачено ч.1, ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , передаючи вказані грошові кошти ОСОБА_7 , помилково вважала, що ці кошти згідно договору будівельного підряду вона передає як авансову оплату за будівництво квартири АДРЕСА_1 . При цьому представник відповідача у судовому засіданні не підтвердив повернення позивачу відповідачем даних коштів в розмірі 36 000 доларів США і не спростував їх безпідставне набуття.
Як передбачає ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
У відповідності до п.1, ч.1, ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_6 безпідставно отримав від позивача ОСОБА_4 . 36 000 доларів США, які остання помилково вважала авансовою оплатою за будівництво квартири АДРЕСА_1 , і вказана сума не входить до категорії грошових коштів, передбачених ст.1215 ЦК України, тому вказана сума у еквівалентному розмірі національної валюти підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд задовольняє позов позивача у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6 890 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що було підтверджено документально (а.с.1).
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81-82; 133; 141; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.55 Конституції України, ст.1212; 1215 ЦК України, ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, ч.4, ст.82 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 907 740 грн. в рахунок стягнення безпідставно набутих грошових коштів, 6 890 грн. судового збору, а всього 914 630 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :