Дата документу 07.06.2019 Справа № 554/5287/18
Провадження № 2/554/798/2019
29 травня 2019 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,.
за участю секретаря судового засідання - Безуглої В.О.,
адвоката позивача - Дігтярь Л.А. ,
адвоката відповідача - Остапенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування -
11.07.2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохала суд усунути ОСОБА_3 від права на спадкування як спадкоємця за заповітом від 20.09.2017 р. серії НМЕ №864797, зареєстрованим в реєстрі за № 1121 та посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Т.П., що складений ОСОБА_4 .
В обгрунтування позовних вимог вказувала, що є рідною дочкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьківство визнано останнім 05.01.2018 року. Позивач вказувала, що за життя свого батька вона піклувалась про нього, оскільки останній тяжко хворів та потребував сторонньої допомоги. Батько складав заповіти на її користь на випадок своєї смерті, останній складено 04.12.2007 р. Однак, у 2017 році у неї виникли труднощі у зв'язку із вагітністю та пологами та вона не мала можливості достатьно часу приділяти батьку також і після народження дитини. У квітні 2017 року позивач вказувала, що народила дитину, а у період з 27.09.2017 року по 25.10.2017 р. батько перебував на стаціонарному лікуванні після проведеної 27.09.2017 р. операції. Позивач зазначала, що їй було відомо, що у вересні 2017 року її батьком було складено заповіт на користь його другої дочки ОСОБА_3 , від якої він на той час очікував допомоги за домовленістю між ними, однак остання, не виправдала очікувань батька з цього приводу та ухилялась від надання допомоги останньому, який через хворобу був у безпорядному стані та потребував постійного догляду. Позивач вказувала, що відповідач не відвідувала батька у лікарні, не телефонувала, не забирала батька з лікарні, не відповідала на його телефонні дзвінки. Позивач також вказувала, що з 21.11.2017 р. по 30.11.2017 р. батько перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із скоєнням спроби суїциду, та у цей період відповідач також не надавала допомоги батьку (не відвідувала, не телефонувала тощо), хоча останній був у безпорадньому стані та потребував такої допомоги. Позивач вказувала, що батько жалівся за це на ОСОБА_3 , що можуть підтвердити також свідки - родичі, сусіди, друзі, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Похованням батька займалась позивач, як зазначала остання. На підставі ч. 5 ст. 1224 ЦК України позивач прохала усунити ОСОБА_3 від права на спадкування за заповітом, враховуючи те, що за ч. 6 ст. 1224 ЦК України зазначено, що положення статті 1224 поширються на всіх спадкоємців.
25.10.2018 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, відповідно до якого остання заперечувала проти позову у повному обсязі, прохала відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування заперечень зазначала, що є дочкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Вона проживала окремо від батька, однак підтримувала з ним стосунки: спілкувалась по телефону, мала зустрічі, бувала у нього вдома, отримала від батька ключі від його квартири, де він проживав; відвідувала батька у лікарні, надавала ліки та продукти харчування останньому, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 Вказувала, що батько і раніше складав на неї заповіт на випадок своєї смерті, а саме 26.01.1993 р. Однак, останній заповіт, складений її батьком ОСОБА_4 на її користь 20.09.2017 року скасував дію попередніх заповітів. В обгрунтування заперечень також зазначено, що позивачем не доведено правових підстав усунення від спадкування в порядку ч. 5 ст. 1224 ЦК України, а саме факту безпораднього стану спадкодавця, потреба останнього в допозі саме від неї ОСОБА_3 .
У відповіді на відзив, що надійшов на адресу суду 15.11.2018 року, позивачем ОСОБА_2 зазначено, що відомості у відзиві не спростовують факту ухилення останньої від надання допомоги батьку ОСОБА_4 та не доводять того, що вона надавала таку допомогу.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її адвокат Дігтяр Л.А. позов підтримали, прохали задовольнити.
Адвокат відповідача Остапенко І.О. у судовому засіданні заперечувала проти позову, прохала суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник третьої особи у справі у судове засідання не з'явився, 02.04.2019 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі письмові докази, а також пояснення допитаних у судовому засіданні свідків за клопотанням сторони позивача та відповідача, встановив наступне.
Згідно з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським районним у місті Полтаві відділо державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 62.
Після смерті ОСОБА_4 23.01.2018 року нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори відкрито спадкову справу № 61896982.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 неодноразово складав заповіт на рахунок своєї смерті щодо належного йому майна, що вбачається із Витягу зі Спадкового реєстру № 50526721 від 11.01.2018 р., як на користь ОСОБА_2 (заповіт від 22.03.1994 р., 16.02.1999 р. та 04.12.2007 р. (а.с. 13-15)), так і на користь дочки ОСОБА_3 (заповіт від 26.01.1993 р. та від 20.09.2017 р. (а.с. 60, 62).
Відповідно до ч. 3 ст. 1254 ЦК України кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Останнім чинним заповітом є заповіт від 20.09.2017 р. серії НМЕ №864797, зареєстрований в реєстрі за № 1121 та посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Т.П., відповідно до якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті заповів все належне йому майно повністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач прохала усунути ОСОБА_3 від права спадкування за вказаним заповітом на підставі ч. 5 ст. 1224 ЦК України, як таку, що ухилялась від від надання допомоги спадкодавцю, який через хвороби був у безпорадному стані.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Частиною 6 ст. 1224 ЦК України зазначено, що положення цієї статті 1224 ЦК України поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Положення статті 1224 ЦК України містяться у загальних положеннях про спадкування.
Вказаний розділ ЦК України містить норми загального регулювання спадкових правовідносин, тобто які виникають як за законом, так і за заповітом.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 05.04.2018 р. №205/8894/16-ц зазначено, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Для ухвалення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання. Правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом від 20.09.2017 р., та як рідна дочка спадкодавця ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 172 СК України, зобов'язана була піклуватися про останнього.
Відповідно до вищевказаної постанови Верховного Суду безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Судом достовірно встановлено, що підтверджується письмовими доказами у справі, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя мав захворювання за діагнозами: простата, хронічний цистит, облітеруючий атеросклероз судин, гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня, хронічний панкреатит, виразкова хвороба шлунку, церебральний атеросклероз, гіпертрофія лівого шлуночка, хронічний гепатит, хронічний пиєлоцистит, аторосклеротична хвороба серця, у зв'язку із чим перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні, а також переніс операцію простати у вересні 2017 року.
Згідно з Виписним епікризом КП «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни» вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 з 15.06.2016 р. по 03.07.2016 р. знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні.
Згідно з Випискою із історії хвороби № 1962 стаціонарного хворого ОСОБА_4 вбачається, що останній перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у хірургічному відділенні КЗ «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради з 05.06.2016 р. по 20.09.2016 р.
Згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 2293 вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 з 27.09.2017 р. по 25.10.2017 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради у зв'язку із проведеною операцією.
Зважаючи на похилий вік спадкодавця ОСОБА_4 станом на момент лікування (2016 р. - 74 роки), а також наявність чисельних хвороб, останній з кінця 2016 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.
Перебування спадкодавця ОСОБА_4 у безпорадному стані після проведеної операції у вересні 2017 р. підтвердили допитані у судовому засіданні свідки.
Так, свідок ОСОБА_15 , яка повідомляла, що деякий час доглядала за ОСОБА_4 , бачила особисто, що ОСОБА_4 після перенесеної операції не міг самостійно пересуватись по дому (за допомогою ходунків ходив нетривалий час), не міг без сторонньої допомоги вставати з ліжка та обслуговувати власні потреби, готувати їжу, купувати собі ліки, а потім, навіть не міг самостійно їсти, не міг проковтнути їжу.
Рідна сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , також під час допиту у судовому засідання в якості свідка, підтверджувала слабкий стан свого брата ОСОБА_4 як до операційного втручання так і після, у зв'язку із чим його дочка ОСОБА_2 готувала та приносила йому їжу, купувала ліки, ходунки.
Також, перебування спадкодавця ОСОБА_4 у безпорадному стані підтвердили сусіди за місцем проживання останнього, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яки були допитані як свідки у справі. У своїх поясненнях повідомляли, що мали ключі від дому ОСОБА_4 , останній телефонував їм та прохав допомоги, наприклад підняти його з ліжка, надати води.
У своїх поясненнях, посвідчених нотаріально 12.02.2019 р., ОСОБА_16 , який є двоюрідним братом ОСОБА_4 , повідомляв, що з кінця 2016 року стан здоров'я останнього погіршилося, про що йому відомо з особистих телефонних дзвінків, у зв'язку із чим він почав шукати людей, які б могли за ним доглядати після операції.
Судом встановлено з показів свідка ОСОБА_15 , остання, за умови складення ОСОБА_4 заповіту на її користь, погоджувалась доглядати останнього та деякий час надавала допомогу, однак у подальшому відмовилась, оскільки не мала можливості ночувати за місце проживання ОСОБА_4 ОСОБА_15 також повідомляла, що 30.09.2016 р. ОСОБА_4 складався заповіт на її користь (в матеріалах справи наявний Витяг із Спадкового реєстру про реєстрацію заповіту від 30.09.2016 р.). ОСОБА_15 повідомляла, що ОСОБА_4 шукав доглядачку, про одну з них вона знала на ім'я ОСОБА_17 , однак яка відмовилась від догляду.
Свідок ОСОБА_15 пояснювала, що під час особистого відвідування ОСОБА_4 не бачила ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 у квартирі останнього.
У подальшому, судом встановлено, що ОСОБА_4 04.12.2007 року було складено заповіт на користь ОСОБА_2
Поясненнями свідків ОСОБА_5 (рідна сестра ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (сусіди ОСОБА_4 ), які вказували, що особисто бачили дочку ОСОБА_4 ОСОБА_2 за місцем проживання останнього, підтверджено, що вона відвідувала батька за його життя, а після погіршення здоров'я останнього, з кінця 2016 року, надавала йому допомогу, а саме: приносила їжу, купувала ліки та необхідне обладнання для пересування (ходунки).
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтвердили, що особисто бачили, що ОСОБА_2 мала доступ до квартири, тобто ключі, та користувалась ними коли навідувала ОСОБА_4 ; викликала швидку допомогу під час спроби здійснення суїциду останнім, супроводжувала його до лікарні (на швидкій) та забирала з лікарні.
При цьому, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як сусіди за місцем проживання ОСОБА_4 , у судовому засіданні, під час розгляду справи на запитання адвоката про те, чи знайома їм присутня у залі судового засідання відповідач ОСОБА_3 та чи бачили вони її за місцем проживання ОСОБА_4 , повідомляли суд, що бачать ОСОБА_3 уперше.
Свідок ОСОБА_5 (сестра ОСОБА_4 ) повідомляла, що жодного раз під час відвідування ОСОБА_4 не бачила його дочку ОСОБА_3
Судом було встановлено, як з письмових доказів, так і з пояснень свідків, що ОСОБА_2 через вагітність та пологи, а також у післяродовий період не мала змоги надавати допомогу ОСОБА_4 у тому обсязі, що потребував останній.
Так, згідно з Виписками із медичної картки ОСОБА_2 остання перебувала на стаціонарі з 12.01.2017 р. по 31.01.2017 р., з 08.02.2017 р. по 17.02.2017 р., у зв'язку із загрозою передчасних пологів (а.с. 23-24).
Згідно з відомостями Обмінної карти та Виписки ОСОБА_2 (а.с. 25-26) 24.04.2017 р. остання народила дитину та виписана з лікарні 12.05.2017 року.
Свідок ОСОБА_15 пояснювала, що ОСОБА_4 прохав її особисто зателефонувати ОСОБА_3 , до якої не міг додзвонитись, відшукати її номер телефону. Зі слів ОСОБА_4 вона знала, що він склав на дочку ОСОБА_3 заповіт 20.09.2017 р. на випадок своєї смерті.
Свідок ОСОБА_9 повідомляв суд, що з телефонних розмов з ОСОБА_4 , з яким він товаришував, йому відомо, що догляд за ним періодично здійснювала дочка ОСОБА_2 ; фактично останню він не бачив. Так само і свідок ОСОБА_13 під час допиту повідомляла суд, що працювала з ОСОБА_3 на одній роботі, та зі слів останньої знала, що вона піклується про батька ОСОБА_4 , який хворіє, однак особисто не бачила цього; вказувала, що допомагала ОСОБА_3 купувати продукти її батьку ОСОБА_4 , але фактично у квартиру мешкання ОСОБА_4 не супроводжувала останню. Свідок ОСОБА_12 повідомляла суд, що ОСОБА_3 при зустрічах з нею розповідала, що йде до батька, готує їжу для нього, однак особисто не бачила цього. Суд критично сприймає вказані покази свідків, оскільки вони не були очевидцями фактичного надання допомоги ОСОБА_4 з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Пояснення свідка ОСОБА_11 щодо відносин ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_3 не стосувались періоду, коли ОСОБА_4 , як встановлено судом, перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги, а тому покази даного свідка не прийняті судом до уваги.
Свідок ОСОБА_14 надала пояснення, що спільно проживала з ОСОБА_4 з 1988 р. до 1992 року, останній є батьком їх спільної дитини ОСОБА_3 ; вона не заперечувала проти спілкування дочки з батьком. Свідок повідомляла, що після створення нової родини, вона не підтримувала відносин з ОСОБА_4 .
На підставі показів свідків, що прийняті судом, в їх сукупності, судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_4 у період перебування у безпорадному стані (з кінця 2016 року по день смерті) через похилий вік та хвороби потребував сторонньої допомоги і вимагав її від обох дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки всі інші доглядачі відмовлялись, впливаючи на них шляхом оформлення заповіту на користь кожної. Однак, зібраними у справі доказами в їх сукупності суд вважає доведеним факт ухилення ОСОБА_3 від надання такої допомоги батьку ОСОБА_4 у вказаний період безпорадного стану останнього. При цьому, ОСОБА_3 мала змогу надавати таку допомогу. Вказаного висновку суд дійшов виходячи з того, що належними доказами у справі не доведено неможливості ОСОБА_3 надавати таку допомогу батьку ОСОБА_4
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в розмірі 704,80 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з квитанцією № б/н від 15.03.2018 р. вбачається, що розмір послуг, наданих позивачу адвокатом Дігтярь Л.А., що здійснювала представництво на підставі Ордеру № 045549, становив 8 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. ч. 5, 6 ст. 1224, ч. 3 ст. 1254 ЦК України, ст.ст. 7,10, 76-83, 95, 258-259, 263-265, 268, 273,430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування - задовольнити в повному обсязі.
Усунути ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Октябрським РВ у м. Полтаві УДВС України в Полтавській області 05.12.2013 року) від права на спадкування як спадкоємця за заповітом від 20.09.2017 р. серії НМЕ №864797, зареєстрованим в реєстрі за № 1121 та посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Т.П.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 16.11.2000 р., адреса зареєстрованого м/п АДРЕСА_3 )
Відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Октябрським РВ у м. Полтаві УДВС України в Полтавській області 05.12.2013 року
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 07 червня 2019 року.
Суддя М.О. Материнко