Справа № 157/857/19
Провадження №3/157/447/19
іменем України
10 червня 2019 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., вивчивши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштований,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП 156763 від 27 квітня 2019 року, ОСОБА_1 27 квітня 2019 року о 10 год. 30 хв., перебуваючи у магазині «Наш Край», що по вул. Майдан Незалежності в місті Камені-Каширському, таємно викрав з полиці магазину горілку марки «Чекушка душевная» об'ємом 0,25 л в кількості одна штука, вартістю 39 грн. 20 коп., чим здійснив дрібне викрадення чужого майна, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 51 КпАП України.
Статтею 278 КпАП України передбачено, що при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен, зокрема, перевірити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 256 КпАП України, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Згідно зі ст. 20 КпАП України не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
У відповідності до ст. 17 КпАП України особа, яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Під неосудність належить розуміти стан, в якому особа не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Розрізняють два критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний) критерії.
Медичний критерій окреслює всі можливі психічні захворювання, що істотно впливають на свідомість і волю людини. У ст. 20 КпАП України зазначені чотири види психічних захворювань: а) хронічна душевна хвороба; б) тимчасовий розлад душевної діяльності; в) слабоумство; г) інший хворобливий стан.
Для наявності медичного критерію неосудності досить встановити, що на час вчинення суспільно небезпечного діяння особа страждала хоча б на одне із зазначених захворювань.
Встановлення медичного критерію ще не дає підстав для висновку про неосудність особи на час вчинення протиправних дій, відповідальність за які передбачено КпАП України.
Наявність медичного критерію є лише підставою для встановлення критерію юридичного, який остаточно визначає стан неосудності.
Юридичний критерій неосудності виражається в нездатності особи під час вчинення протиправного діяння усвідомлювати свої дії або керувати ними саме внаслідок наявності психічного захворювання, тобто критерію медичного.
У статі 20 КпАП України юридичний критерій неосудності виражений двома ознаками: 1) інтелектуальною - особа не могла усвідомлювати свої дії; 2) вольовою - особа не могла керувати ними. Під «своїми діями» мають на увазі не будь-яку поведінку психічно хворого, а тільки ті його протиправні дії, що передбачені певною статтею КпАП України.
Інтелектуальна ознака критерію неосудності знаходить свій вияв, по-перше, в тому, що особа не здатна усвідомлювати фактичну сторону, тобто не розуміє справжнього змісту своєї поведінки (не розуміє, що вчиняє дрібну крадіжку, тощо), а тому не може розуміти і його суспільну небезпечність.
По-друге, інтелектуальна ознака знаходить свій вияв ще і в тому, що особа не здатна усвідомлювати того, що її дія має протиправний характер. У ряді випадків це не виключає того, що особа при цьому розуміє фактичну сторону своєї поведінки.
Вольова ознака критерію неосудності свідчить про такий ступінь руйнування психічною хворобою вольової сфери людини, коли вона не може керувати своїми діями (бездіяльністю).
Відомо, що вольова сфера людини завжди органічно пов'язана зі сферою свідомості. Тому у всіх випадках, коли особа не усвідомлює своїх дій, вона не може і керувати ними.
За змістом ч. 2 ст. 242 КПК України для визначення психічного стану порушника за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності обов'язковим є призначення експертизи.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано чіткий порядок призначення (проведення) судово-медичної експертизи для визначення психічного стану особи.
В той же час, з огляду на те, що санкцією ст. 51 КпАП України, передбачено також стягнення у виді арешту, приходжу до висновку, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, по своїй сутті це правопорушення в силу характеру та ступеня тяжкості санкції є кримінальним, а отже, не виключним є заповнення прогалини законодавства про адміністративне правопорушення за аналогією до кримінального процесуального закону.
Разом з тим, ст. 273 КпАП України визначено порядок призначення експерта, зокрема, встановлено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації. Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.
Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.
Висновок експертизи про психічний стан ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення самим поліцейським не додано. Окрім того, останнім не надано суду і медичної документації (копії), яка б давала підстави суду призначити у цій справі експертизу для визначення психічного стану порушника (амбулаторну судово-психіатричну експертизу).
Зазначені недоліки унеможливлюють своєчасний, об'єктивний, всебічний та повний розгляд справи і прийняття законного рішення, у зв'язку з чим матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 належить повернути у Камінь-Каширський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області для належного оформлення.
Після усунення причин, що стали підставою для повернення матеріалів справи, останні, з врахуванням вимог ст. 38 КпАП України, можуть бути направлені до суду для розгляду їх у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 256, 277, 278, 280 КпАП України,
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КпАП України повернути у Камінь-Каширський відділ поліції Головного управління національної поліції у Волинській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Антонюк