Справа № 157/863/19
Провадження №1-кп/157/52/19
Іменем України
10 червня 2019 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2019 року за № 12019030090000180, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, а саме в тому, що він 11 квітня 2019 року близько 7 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у житловому будинку, належному ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс серію ударів (не менше 33) дерев'яною палицею та топорищем в ділянку ніг та тулуба ОСОБА_7 , внаслідок чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки з ураженням магістральних судин, закритої травми грудної клітки з переломом дев'ятого ребра, синців, саден та забійних ран обох верхніх та нижніх кінцівок, що ускладнились розвитком геморагічного шоку, від яких останній близько 16 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
У підготовчому судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта, мотивуючи тим, що під час досудового розслідування дотриманні вимоги КПК України, і заявив клопотання про виклик в судове засіданні потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також підтримав подане ним через канцелярію суду 10 червня 2019 року письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на строк до 60 днів. Зазначене клопотання прокурором мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. За підозрою у вчиненні цього злочину останнього затримано о 14 год. 30 хв. 12 квітня 2019 року і повідомлено про підозру. Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події від 12 квітня 2019 року, постановою слідчого про визнання речей речовими доказами та передачу їх на зберігання від 11 квітня 2019 року, лікарським свідоцтвом про смерть № 3 від 12 квітня 2019 року, згідно з яким причиною смерті ОСОБА_7 стали геморагічний шок, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки з пошкодженням магістральних судин. З протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 11 квітня 2019 року вбачається, що незадовго до своєї смерті ОСОБА_7 повідомив свідку про те, що того дня ОСОБА_4 завдав йому численних ударів дерев'яною палицею по ногах, руках та тулубу. Згідно з протоколом огляду місця події від 11 квітня 2019 року в житловому будинку по АДРЕСА_3 виявлені та вилучені дерев'яна палиця, дерев'яне топорище, металева сокира, чоловічий одяг та постільна білизна зі слідами крові. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_10 під час допиту вказали, що 11 квітня 2019 року біля 08 год. в житловому будинку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_7 застали підозрюваного ОСОБА_4 . Отже, у матеріалах кримінального провадження міститься достатньо доказів, що свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні умисного тяжкого злочину. ОСОБА_4 ніде не працює, не навчається, не має постійного джерела доходу та місця проживання, неодружений, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та в черговий раз обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Наведені обставини в їх сукупність вказують на наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме на те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, чинити тиск на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення. На думку прокурора, інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та виклику в судове засідання потерпілого і свідків, про допит яких заявив клопотання прокурор, не заперечили.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою на 60 днів обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили. Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні пояснила, що обвинувачений має постійне місце проживання, до затримання він проживав з матір'ю, працював по найму, і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Потерпілий ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з'явився, викликався до суду в тому числі по телефону та повідомив, що не заперечує проти проведення підготовчого судового засідання у його відсутності.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України підсудне Камінь-Каширському районному суду. Підстав для закриття кримінального провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України і до нього додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.
З урахуванням зазначених обставин та думки учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Камінь-Каширського районного суду та викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілого та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Заслухавши думку обвинуваченого та захисника щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою та дослідивши подані прокурором документи, суд дійшов висновку, що клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою належить задовольнити, зважаючи на таке.
Частиною 1 статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків та їх аналіз як підстав для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 13 квітня 2019 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 10 червня 2019 року включно, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину і є ризик вчинення ним нових правопорушень, оскільки він ніде не працює, не навчається, не має постійного джерела доходу та місця проживання, неодружений, не має утриманців, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, у минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував реальне покарання та знову підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину. При цьому розмір застави на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчим суддею не визначався з огляду на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, скоєного із застосування насильства.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, проте раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за що відбував покарання в місцях позбавлення волі, він має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , де проживав до затримання з матір'ю та іншими близькими родичами, однак за цією адресою, як він пояснив у підготовчому судовому засіданні, проживав не завжди, оскільки інколи жив у своїх друзів.
Обвинувачений не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, не одружений.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується, відноситься до категорії тяжких злочинів (передбачено покарання на строк від 7 до 10 років) і пов'язаний із застосуванням насильства, посягає на життя та здоров'я людини, які у відповідності до Конституції України є найвищими соціальними цінностями.
Сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи тяжкість пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення в сукупності з зазначеними вище обставинами, що характеризують його особу та спосіб життя і свідчать про відсутністю у нього стійких соціальних зв'язків, суд дійшов висновку, що існує ризик переховування його від суду, а також і ризик вчинення ним нових злочинів.
За таких обставин і беручи до уваги, що встановлений ухвалою слідчого судді запобіжний захід закінчується 10 червня 2019 року, обвинувальний акт надійшов до суду з долученими до нього матеріалами лише 3 червня 2019 року, і судове провадження не закінчено та потребує з урахуванням кількості свідків додаткового часу для його розгляду, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень, суд вважає, що обраний раніше щодо ОСОБА_4 , стан здоров'я якого задовільний, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити на строк 60 днів.
На думку суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 , в тому числі і домашнього арешту, про що заявила клопотання захисник ОСОБА_5 , не зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, доводи захисту про те, що обвинувачений в разі застосування домашнього арешту проживатиме у своєї матері в АДРЕСА_1 , де й проживав до затримання, хоча й не був зареєстрований за цією адресою, і остання проти цього не заперечуватиме, є лише припущеннями і жодними доказами не підтверджені.
Керуючись ст. ст. 199, 314 - 316, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, строк тримання під вартою до 8 серпня 2019 року включно.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Камінь-Каширського районного суду на 16 год. 18 червня 2019 року.
Кримінальне провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1