справа № 462/1024/19
06 червня 2019 року
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
проедставника пртерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019140000000519 від 11.02.2019 рокупро обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Тернавка, Сколівського району, Львівської області,
українця, громадянина України, зареєстрований та проживає:
АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 25.06.2015 за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження, маючи умисел на заволодіння майном (грошовими коштами) Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ремонтно-експлуатаційного вагонного депо Клепарів» шляхом обману (шахрайство), вчинив пособництво у їх заволодінні за наступних обставин.
Так, 25.06.2015, ОСОБА_4 , відповідно до наказу №887/ос від 13.09.2013 року Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ремонтно-експлуатаційного вагонного депо Клепарів», перебуваючи на посаді начальника пункту технічного обслуговування вагонів станції «Лавочне», що відноситься до ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ремонтно-експлуатаційного вагонного депо Клепарів», що у м. Львові по вул. Левандівська, 14А (надалі підприємство), будучи відповідальним за ведення та заповнення табелів обліку використання робочого часу на підприємстві, достовірно знаючи, що табелі обліку використання робочого часу типової форми №П-5, які затверджені наказом Держкомстату України від 05.12.2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» є документами первинної облікової документації на підприємстві, які використовуються для обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати, тобто маючи прямий доступ до офіційних документів первинного бухгалтерського обліку, попередньо внісши завідомо неправдиві дані про перебування на роботі та відпрацювання робочих годин працівником ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ремонтно-експлуатаційного вагонного депо Клепарів» пункту технічного обслуговування вагонів станції «Лавочне» за 27.05.2015 року - 7 робочих годин, за 29.05.2015 року - 10,50 робочих години, за 30.05.2015 року - 4 робочих години, за 31.05.2015 року - 7 робочих годин та особисто підписавши його, тобто завіривши дані завідомо неправдиві відомості, подав табель обліку використання робочого часу типової форми №П-5 за травень 2015 року в бухгалтерію підприємства, внаслідок чого особі було нараховано заробітну плату згідно внесених ОСОБА_4 в табелі обліку використання робочого часу неправдивих відміток про відпрацьовані особою робочі години на загальну суму 827,64 грн., чим вчинив пособництво у заволодінні особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, вказаної суми грошей шляхом обману.
Окрім цього, 24.07.2015 ОСОБА_4 , за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження, маючи умисел на заволодіння майном (грошовими коштами) Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ремонтно-експлуатаційного вагонного депо Клепарів» шляхом обману (шахрайство), вчинив пособництво у їх заволодінні за наступних обставин.
Так, 24.07.2015, ОСОБА_4 , відповідно до наказу №887/ос від 13.09.2013 року Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ремонтно-експлуатаційного вагонного депо Клепарів», перебуваючи на посаді начальника пункту технічного обслуговування вагонів станції «Лавочне», що відноситься до ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ремонтно-експлуатаційного вагонного депо Клепарів», що у м. Львові по вул. Левандівська, 14А (надалі підприємство), будучи відповідальним за ведення та заповнення табелів обліку використання робочого часу на підприємстві, достовірно знаючи, що табелі обліку використання робочого часу типової форми №П-5, які затверджені наказом Держкомстату України від 05.12.2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» є документами первинної облікової документації на підприємстві, які використовуються для обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати, тобто маючи прямий доступ до офіційних документів первинного бухгалтерського обліку, попередньо внісши завідомо неправдиві дані про перебування на роботі та відпрацювання робочих годин працівником ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ремонтно-експлуатаційного вагонного депо Клепарів» пункту технічного обслуговування вагонів станції «Лавочне» за 04.07.2015 року - 11,50 робочих години, за 05.07.2015 року - 4 робочих години, за 06.07.2015 року - 7,50 робочих годин, за 08.07.2015 року - 11,50 робочих години, за 09.07.2015 року - 4 робочих години, за 10.07.2015 року - 7,50 робочих годин та особисто підписавши його, тобто завіривши дані завідомо неправдиві відомості, подав табель обліку використання робочого часу типової форми №П-5 за липень 2015 року в бухгалтерію підприємства, внаслідок чого особі було нараховано заробітну плату згідно внесених ОСОБА_4 в табелі обліку використання робочого часу неправдивих відміток про відпрацьовані особою робочі години на загальну суму 1140,81 грн., чим вчинив пособництво у заволодінні особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, вказаної суми грошей шляхом обману.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано як пособництво в заволодінні особою чужого майна шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а саме як кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що справді вніс завідомо неправдиві дані про перебування на роботі та відпрацювання робочих годин працівником ПАТ «Українська залізниця» «Лавочне» за 27.05.2015, 29.05.2015 -31.05.2015 року та за 04.07.2015 року-06.07.2015 року, 08.07.2015 року-10.07.2015 року та особисто підписав та подав табель обліку використання робочого часу, внаслідок чого даній особі було нараховано кошти за час, коли він офіційно не працював. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.
Представник потерпілого зазначив, що шкода повністю відшкодована, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав не доцільним дослідження інших доказів по справі, обмежився допитом обвинуваченого.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.
Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України є правильною, оскільки він вчинив пособництво в заволодінні чужого майна шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 р.) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_4 є злочином середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, не перебуває на обліках у наркологічному психіатричному диспансерах, позитивно характеризується за місцем проживання, а тому суд дійшов висновку, що достатнім обвинуваченому буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст.190 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Керуючись ст.ст. 368-370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот пятдесят/ грн. 00 коп.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: ОСОБА_1