Справа № 462/7663/15-ц
03 червня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,
за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,
учасників справи:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представників відповідача: Гончарової Л.О., Білоус Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «БМ-2018» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд» про визнання недійсним договору поруки, суд
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ПАТ «БМ Банк», ТОВ «Львівзахідтрансбуд», в якому просить визнати недійсним договір поруки №9/87/010711-14 від 01 липня 2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що із позовної заяви ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_2 , ТзОВ «Львівзахідтрансбуд», ДП «Цемекс-Бетон», ТзОВ «Матч-Прогноз» про стягнення заборгованості, яка перебуває на розгляді Франківського районного суду м. Львова, йому стало відомо про спірний договір поруки. Однак, такий позивач не підписував, про його існування не знав, укладений без згоди позивача, а тому є недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України. Просить позов задовольнити.
Представник позивача - Ситник С.О., який діє на підставі договору про надання правових послуг адвоката від 26.03.2019 р. /т.2 а.с.56/, в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив такий задовольнити. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Додатково пояснив, що вказаний договір поруки суперечить дійсній волі ОСОБА_2 , який не підписував спірний договір, а тому є недійсним.
08.04.2019 року суд ухвалою залучив до участі у справі правонаступника відповідача ПАТ «БМ Банк» на Акціонерне товариство «БМ-2018», оскільки відповідно до позачергових загальних зборів акціонерів внесено зміни до статуту та зареєстровано зміну найменування.
Представники співвідповідача АТ «БМ-2018» - адвокат Гончарова О.О., яка діє на підставі довіреності від 12.02.2019 р. /т.2 а.с.53,54/ та адвокат Білоус Т.А., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні проти позову заперечили, вказали, що оспорюваний договір поруки підписаний позивачем, про наявність спірного договору позивачу було відомо, зокрема і з листа-претензії від 29.10.2012 р., а відтак доводи позивача є необґрунтованими. Крім цього, вказали, що висновок експертизи, на який позивач покликається як на підставу своїх позовних вимог, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки складений з порушенням вимог Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» та викликає сумніви у його правильності. Просили відмовити у задоволенні позову.
Суд ухвалив, що не суперечить вимогам ст. 223 ЦПК України, проводити розгляд справи за відсутності представника співвідповідача ТзОВ «Львівзахідтрансбуд», який про дату, час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений належним чином, заявою повідомив суд про розгляд справи за відсутності представника /т.1 а.с. 118/, своїм правом надати відзив на позов та інші заяви по суті не скористався.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, оглянувши матеріали цивільної справи № 465/3050/13, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як вбачається із матеріалів справи, 01 липня 2011 року між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язується перед кредитором ПАТ «БМ Банк» відповідати по зобов'язаннях боржника - ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» по кредитному договору № 9/87/010711 невідновлювальної кредитної лінії від 01 липня 2011 року, укладеному між ПАТ «БМ Банк» та ТзОВ «Львівзахідтрансбуд», за яким останній зобов'язаний до 30.05.2013 року повернути кредит у розмірі 1 269000,00 доларів США. Згідно п. 1.1. даного договору поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Пунктом 1.2 визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Із аналізу розділів І та II книги 5 ЦК України вбачається, що порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Представник позивача стверджував у суді, що ОСОБА_2 не підписував договір поруки від 01.07.2011 року та не знав про наявність такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 вказаного Кодексу суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: - для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; - сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Для забезпечення всебічного та справедливого розгляду справи, судом неодноразово було призначено судову почеркознавчу експертизу у даній справі.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень для проведення почеркознавчої експертизи суд повинен надати експертові вільні, умовно вільні та експериментальні зразки почерку особи, яка ідентифікується.
Вільні зразки почерку - це рукописи (підпису), виконані певною особою поза зв'язку зі справою, по якій проводиться експертиза, коли виконавець не припускав, що вони можуть бути використані в якості порівняльного матеріалу при виробництві експертизи. Вони є найбільш цінним порівняльним матеріалом, так як вони зазвичай виконуються без навмисного змінення ознак почерку.
Експериментальні зразки - це рукописи, які виконуються спеціально для експертизи, призначеної по конкретній цивільній або кримінальній справі.
До умовно-вільних зразків почерку і підпису належать рукописи або підписи на документах, що виконані після початку провадження у справі, але не спеціально для порівняльного дослідження.
Особливість експертизи підписів, зокрема, полягає в обов'язковому визначенні експертом її достовірності (тобто визначення, чи виконано підпис особою, від імені якого значиться в документі, не виконана з використанням засобів підробки). Тому експерту має подаватися велика кількість різнохарактерних вільних і експериментальних зразків почерку кожної особи, що відрізняються за своїм змістом, цільовим призначенням і відносяться до різного часу.
Як вбачається із змісту висновку експерта №3483 криміналістичної експертизи з дослідження підписів за матеріалами цивільної справи №462/7663/15-ц від 04.10.2018 року, при призначені нової експертизи експерту було надано інший примірник договору поруки №9/87/010711-14 від 01.07.2011 р. та експериментальні зразки підписів ОСОБА_2 , але питання відносно справжності підписів ОСОБА_2 в іншому примірнику договору поруки експертом не вирішувалось, в зв'язку з несплатою вартості даного почеркознавчого дослідження /рахунок №623 від 10.07.2018/ замовником експертиз, в даному випадку позивачем, на якого ухвалою суду /т.1 а.с. 195/ був покладений обов'язок в оплаті проведення судової експертизи. В якості матеріалів для порівняльного дослідження в інститут представлені вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_2 , умовно-вільні зразки підписів ОСОБА_2 , експериментальні зразки почерку та підписів ОСОБА_2 .
Згідно даного висновку, судовий експерт вказала, що встановити чи підписи від імені ОСОБА_2 , розташовані після слів «Підпис Поручителя» на 1-3 сторінках та в графі «Поручитель ОСОБА_2 » на четвертій сторінці примірника Договору поруки № 9/87/010711-14 від 01 липня 2011 р. виконані самим ОСОБА_2 з намаганням змінити ознаки свого почерку, чи іншою особою з намаганням наслідувати підписи ОСОБА_2 , не виявилось можливим. /т.1 а.с. 218-219/.
Позивач чи його представник не клопотали перед судом щодо проведення додаткової чи повторної експертизи, або виклику експерта до суду для роз'яснення проведеної експертизи. Натомість, представник позивача продовжував покликатися як на підставу заявленого позову на висновок № 4133 судово-почеркознавчої експертизи від 27.12.2013 р. проведений у іншій цивільній справі за позовом ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_2 , ТзОВ «Львівзахідтрасбуд», ДП «Цемекс-Бетон», ТзОВ «Матч-Прогноз» про стягнення заборгованості /Франківський районний суд м. Львова - матеріали цивільної справи №465/3050/13-ц/, яка була витребування судом за клопотання сторін у справі для повного та всебічного розгляду.
Як вбачається із оглянутих судом матеріалів цивільної справи № 465/3050/13-ц, у такій міститься висновок №4133 судово-почеркознавчої експертизи від 27.12.2013 р., на який сторона позивача покликається як на обґрунтування своїх позовних вимог / матеріали цивільної справи № 465/3050/13-ц, т.1 а.с. 142-146/.
Згідно вказаного висновку від 27.12.2013 р., підписи від імені ОСОБА_2 розташовані в графах «Підпис поручителя» та «Поручитель» перед записом «Я .В . Жмурко» в Договорі поруки №9/87/010711-14 від 01.07.11 року, виконані однією особою, не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Як порівняльний матеріал у висновку №4133 в інститут представлені вільні зразки підписів ОСОБА_2 .
Відтак, при проведені експертизи №4133 від 27.12.2013 р. у справі №465/3050/13-ц, не виконано вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень щодо дослідження, зокрема умовно вільних та експериментальних зразків почерку особи, яка ідентифікується.
Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
У судовому засіданні представник відповідача Акціонерного товариства «БМ-2018» наполягала на неправильності висновку експерта №4133 від 27.12.2013 р., наголошувала на невідповідність такого вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Вказала, що зразки підпису ОСОБА_2 були надані ним безпосередньо експерту, що суперечить вимогам нормативно-правових документів, яким регламентується порядок підготовки та призначення судових експертиз, зокрема порядок відібрання вільних зразків почерку при вирішенні питання щодо призначення експертизи.
Вказане свідчить про обґрунтованість сумніву у правильності висновку №4133 судово-почеркознавчої експертизи від 27.12.2013 р. у представника відповідача Акціонерного товариства «БМ-2018», а тому такий висновок не може бути прийнятий судом до уваги як належний, достовірний та достатній доказ обґрунтованості позовних вимог.
Також, представник відповідача Акціонерного товариства «БМ-2018» вказала, та таке не спростовано стороною позивача, що ОСОБА_2 у день підписання спірного договору поруки був особисто присутнім у банку, про що свідчить запис в журналі реєстрації відвідувачів /матеріали цивільної справи 465/3050/13-ц, т.1 а.с. 163-172/.
Крім цього, як вбачається із оглянутих судом матеріалів цивільної справи № 465/3050/13-ц, 29.10.2012 року директором відділення №9 АТ «БМ Банк» м. Львів на адресу ОСОБА_2 було скеровано вимогу щодо виконання зобов'язання за Договором поруки № 9/87010711-14 від 01 липня 2011 та 04 листопада 2012 року таку вручено ОСОБА_2 , що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /матеріали цивільної справи 465/3050/13-ц, т.1 а.с.38-39, 40/.
Вказане спростовує твердження позивача про те, що до отримання ним позовної заяви із Франківського районного суду м. Львова, останньому було невідомо про наявність спірного договору поруки від 01.07.2011 року.
Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
Враховуючи наведене, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про необґрунтованість та недоведеність вимог ОСОБА_2 , оскільки вони не відповідають вимогам ст. 76-82 ЦПК України.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Беручи до уваги, що у задоволенні позову відмовлено повністю, відповідачі не подали докази про розмір витрат у зв'язку із розглядом справи, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат між сторонами.
Керуючись ст. 203, 215, 526, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 82, 89, 102-103, 110, 141, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «БМ-2018» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд» про визнання недійсним договору поруки №9/87/010711-14 укладеного 01 липня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» та ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд».
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 10.06.2019 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.