справа № 462/6363/18
10 червня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140060003288 від 15.09.2018 року щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, згідно ст. 89 КК України,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
встановив:
02.07.2018 року близько 13:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з метою власного збагачення, діючи з корисливих мотивів та реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, таємно викрав системний блок HP HSTNC-058P-SF-2*3,0/4/800/32, вартістю 400 грн., який належить ОСОБА_5 . У подальшому викрадене у потерпілої майно ОСОБА_4 заставив у відділені ПТ «НАЙКРАЩИЙ ЛОМБАРД» Богдан Ю. М. і компанія», який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Широка, 70, виручені від застави майна грошові кошти витратив на особисті потреби.
Окрім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел 28.08.2018 року приблизно о 15:00 год., перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з метою власного збагачення, діючи з корисливих мотивів та реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, таємно викрав монітор LG Flatron M2380D-PZ 23 вартістю 300 грн., який належить потерпілій ОСОБА_5 . В подальшому викрадене у потерпілої майно заставив у відділені ПТ «НАЙКРАЩИЙ ЛОМБАРД» Богдан Ю.М. і компанія», що за адресою: м. Львів, вул. Широка, 70, виручені від застави майна грошові кошти витратив на особисті потреби.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 700 гривень.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення злочину, так як це зазначено вище.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.
Повно, всесторонньо, об'єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти ОСОБА_4 обвинувачення та доведеність стороною вини у ході судового розгляду у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися у крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, були вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.
За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
Показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.
При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття, що відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він не судимий, згідно ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем фактичного проживання.
Відповідно до змісту ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покараннядостатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Підстав, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає. Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 75 (семи десяти п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одну тисячу двісті сімдесят п'ять) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя/підпис/ ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Суддя: