Справа № 758/4942/17
21 травня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Державний заклад «Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені І.Сікорського», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 пред'явила у суді позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Державний заклад «Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені І.Сікорського», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до поданого позову позивач просила суд:
1) визнати неправомірними дії відповідача щодо відрахування 15% в особливий період з пенсії позивача;
2) зобов'язати відповідача провести з квітня 2015 року перерахунок та виплату пенсії позивача за весь час відрахування відсотків;
3) зобов'язати відповідача провести з травня 2015 року нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходу з пенсії позивача за весь час відрахування відсотків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку як пенсіонер з 06.03.2007 року, та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 01.09.2013 року позивач почала працювати в Державному закладі «Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені І.Сікорського».
З 01.04.2015 року відповідачем на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» було встановлено обмеження пенсії працюючим пенсіонерам в розмірі 15% від раніше призначеної пенсії.
Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними та у зв'язку з цим звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Позивач свого права на участь у судовому засіданні не використала, про розгляд справи була повідомлена належним чином. До суду звернулась із заявою про розгляд справи без її участі.
Відповідач також в судове засідання не з'явився, до суду направив заперечення на позов.
Третя особа також в судове засіданні не з'явилась, до суду направила заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечувала.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві та отримує пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається із записів в трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером, адже з 01.09.2013 року прийнята на роботу провідним фахівцем науково-організаційного відділу науково-дослідницького центру в Державному закладі «Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені І.Сікорського». Даний факт підтверджено також відповідними Довідками з місця роботи від 07.07.2015 року, від 15.03.2016 року, від 16.01.2017 року від 24.02.2017 року.
18.01.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила про поновлення її порушених прав на пенсійне забезпечення, спричинене відрахуванням з пенсії позивача 15% від раніше призначеної пенсії, яке відбувається з 01.04.2015 року.
26.01.2017 року відповідач направив позивачу відповідь, в якій зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» було встановлено обмеження пенсії працюючим пенсіонерам в розмірі 15% від раніше призначеної пенсії, а відтак нараховувати та виплачувати позивачу пенсію в повному обсязі немає законодавчих підстав.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач зверталась до відповідача із заявами аналогічного змісту 08.06.2015 року та 08.07.2015 року.
Як вбачається з листів відповідача на адресу позивача від 10.06.2015 року, 17.06.2015 року, 14.03.2016 року, позивачу з аналогічних підстав було відмовлено у здійсненні поновлення виплати пенсії у 100% розмірі.
Враховуючи ту обставину, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою від 08.06.2015 року була обізнана про порушення її прав та законних інтересів, а до суду звернулась з цим позовом лише 07.04.2017 року, судом було постановлено ухвалу про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме вимог до 06.10.2016 року, тобто в межах 6-місячного строку позовної давності.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 3 розділу III (Прикінцеві положення) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які перебувають зокрема на посадах в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Позивач є працівником Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і перебуває на посаді провідного фахівця в Інституті спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України має структуру, яку складають центральний орган виконавчої влади, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку, навчальні, охорони здоров'я, санаторно-курортні та інші заклади, науково-дослідні, науково-виробничі та інші установи і організації.
У відповідності до пункту 1.3 Статуту державного закладу «Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 31.10.2012 № 616, Інститут є державним закладом Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Пунктом 1.3 Статуту Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 29.09.2016 № 601, визначено, що Інститут є навчальним закладом Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України державної форми власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» до особового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники.
Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, заробітна плата та інші.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню, оскільки обмеження щодо виплати пенсії не застосовуються до посади, яку займає позивач, тому суд вбачає необхідним задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 5, 11 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; та керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 241-246 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Державний заклад «Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені І.Сікорського», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відрахування 15% в особливий період пенсії ОСОБА_1 протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за час відрахування відсотків, починаючи з 07.10.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходу з пенсії ОСОБА_1 за час відрахування відсотків, починаючи з 07.10.2016 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Суддя О. В. Васильченко