Справа № 755/3733/19
"03" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.
при секретарі Красновій І.В.
справу розглянуто без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за договором позики ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики мотивуючи свої вимоги тим, що 11 травня 2018 року надала відповідачу 17910 грн. у борг строком до 11 листопада 2018 року, що підтверджується борговою розпискою.
Однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та грошові кошти не повернув.
У зв'язку з зазначеними порушеннями позичальник станом на 27 лютого 2019 року має заборгованість 18550,16 грн. з яких: 17910 грн. - сума позики; 158,98 грн. - 3% річних; 481,18 грн. - інфляційне збільшення боргу.
22 лютого 2019 року відповідачу було направлено Вимогу про повернення боргу, однак остання залишилася без задоволення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідач ОСОБА_2 ухвалу суду від 07.03.2019 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження та позовну заяву з додатками отримав 03.04.2019 року. Відзив на позовну заяву у відповідності до вимог ст. 278 ЦПК України протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, до суду не надав.
У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.
Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі, так як позовні вимоги позивача складають 13109,80 грн., що не перевищує суму 170000 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що 11 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 надала відповідачу ОСОБА_2 17910 грн. у борг строком до 11 листопада 2018 року, що підтверджується борговою розпискою.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та грошові кошти не повернув.
У зв'язку з зазначеними порушеннями позичальник станом на 27 лютого 2019 року має заборгованість 18550,16 грн. з яких: 17910 грн. - сума позики; 158,98 грн. - 3% річних; 481,18 грн. - інфляційне збільшення боргу.
22 лютого 2019 року відповідачу було направлено Вимогу про повернення боргу, однак остання залишилася без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, підлягають до задоволення.
Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За змістом ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79цс14, застосування якої є обов'язковим в силу ст. 370-1 ЦПК України, відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Суд приходить до висновку про існування між позивачем і відповідачем договірних зобов'язань щодо надання останньому позики в розмірі 17910 грн., що підтверджується написаною власноруч розпискою відповідача, яку суд приймає за договір позики, оскільки в ній сторонами визначені всі суттєві умови договору даного виду.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем не було повернуто борг у сумі 17910 грн , з огляду на викладене, з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути грошові кошти у сумі 18550,16 грн. з яких: 17910 грн. - сума позики; 158,98 грн. - 3% річних; 481,18 грн. - інфляційне збільшення боргу.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні знайшли своє підтвердження та обґрунтування, що є підставою для їх задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
По даній справі відповідач має сплатити позивачу судовий збір в розмірі - 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 81,274-279, 280-283 ст.ст. 526, 530, 610, 625, 612 , 1046,1050 ЦК України, суд
Ухвалив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18550,16 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у справі у сумі 704,80 грн.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Паспорт серії НОМЕР_3 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.06.2003 року. ІПН НОМЕР_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: