про відкриття провадження
"10" червня 2019 р.
м. Київ
справа № 755/9004/19
провадження № 2/755/4215/18
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Служба у справах дітей та сімї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, з підстав втрати між сторонами взаємодопомоги, почуття поваги, любові та взаєморозуміння.
За наслідками вивчення матеріалів позовної заяви суддя дійшов таких висновків.
Подана позовна заява та додані до неї документи відповідають загальним вимогам до форми, змісту позовної заяви та правил щодо подання копій документів, які містяться у положеннях статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження, які регламентовані у нормах статей 185, 186 ЦПК України, відсутні.
Цивільна справа підсудна цьому суду та в силу положень абзацу другого частини четвертої статті 19, частин третьої, четвертої статті 274, ЦПК України підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, в частині вимог позивача про визначення місця проживання малолітньої дитини з позивачем, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно статті 56 Цивільного кодексу України, Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей (далі - Порядок), пунктом 3 якого встановлено, що Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
Цей Порядок визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).
Відповідно до п. 72 Порядку, у разі виникнення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з Додатком 9.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з Додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.
Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до положення статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовною вимогою про визначення місця проживання дитини, позивачем не здійснено заходів обов'язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для розв'язання спору та можливості його урегулювання з урахуванням прав та законних інтересів дитини, відповідно до обов'язкової процедури урегулювання таких спірних правовідносин,встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов'язковою умовою також і відповідно до частини 3 ст. 19 Сімейного кодексу України, тобто урегулювання правовідносин щодо захисту прав органом опіки та піклування, в тому числі і прав дітей, має передувати урегулюванню спору щодо таких правовідносин у судовому порядку.
З огляду на вищевстановлені обставини щодо звернення позивача з позовною вимогою до суду про визначення місця проживання дитини без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими, суддя дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви в цій частині вимог позивачу.
Таким чином, при розгляді справи судом в частині вимог про розірвання шлюбу слід роз'яснити наступні процесуальні права учасників справи.
У порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша, друга статті 174 ЦПК України).
Положеннями статей 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (стаття 178 ЦПК), відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК України), заперечення (стаття 180 ЦПК України) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (стаття 181 ЦПК України).
За правилами статті 178 ЦПК України відповідач має право викласти та надати суду заперечення на позов у відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).
Відповідно до статті 179 ЦПК України позивач має право подати суду відповідь на відзив у дводеннийстрок з дня отримання копії відзиву.
За приписами статті 180 ЦПК у разі наявності заперечень відповідач має право їх викласти у відповідній письмові заяві та подати суду у дводеннийстрок з дня отримання копії відповіді на відзив.
Разом з тим, відповідно до ч. 1ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів унормовано статтею 83 ЦПК України.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до вимог статті 95 ЦПК України та з урахуванням визначеного порядку розгляду справи, сторони повинні подати суду письмові докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, у копіях, засвідчених у порядку, встановленому діючим законодавством.
Заяви, клопотання і заперечення з процесуальних питань, що не є заявами по суті, учасники справи мають право викладати у письмовій або усні формі відповідно до вимог статей 182- 183 ЦПК України.
Учасники судового процесу зобов'язанні повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. Правові наслідки невиконання цього обов'язку закріплені в статті 131 ЦПК України.
Учасники судового процесу повинні добросовісно виконувати процесуальні обов'язки, що встановлені чинним ЦПК України та/абопокладені на них судом, не зловживати правами та запобігати створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства з метою недопущення застосування до них судом заходів процесуального примусу, що визначені в статтях 143-148 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 128, 185, 187, 189-192, 206, 212, 258-261, 353-355 ЦПК України, суддя -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 08 липня 2019 року об 11 годині 00 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Сергієнка, 3, каб. № 9).
Копії ухвали направити учасникам судового розгляду, відповідачу також - копію позовної заяви з доданими документами.
Відповідач протягом п'ятнадцятиднів з дня отримання даної ухвали суду має право подати письмовий відзив на позовну заяву з обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог у порядку, передбаченому ст.ст. 178, 191 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 8 ст. 178 ЦПК України)
Позивач має право у дводеннийстрок з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів подати відповідь на відзив у порядку та з дотриманням вимог ст. 179 ЦПК України. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, копію відзиву та доданих до неї документів позивач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
У разі надіслання (надання) відповіді на відзив відповідач має право у дводеннийстрок з дня отримання її копії подати заперечення, у яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення у порядку та з дотриманням вимог ст. 180 ЦПК України. Одночасно з надісланням заперечень до суду, копію заперечень та доданих до них документів позивач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua
Явку учасників справи в судове засідання визнати обов'язковою.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сімї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Ухвала в частині порушення правил підсудності може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15-ти днів з дня отримання її копії відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя: В.І. Галаган