ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24625/18
провадження № 2/753/3444/19
"23" квітня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_2 17.12.2018 р. звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2015 року у справі № 22-ц/796/1802/2015 визнано наказ генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України від 10.12.2013 року за № 696 про звільнення позивача з посади начальника наукового відділу озеленення та ландшафту з 16.12.2013 року незаконним та скасовано, поновлено позивача на посаді начальника наукового відділу озеленення та ландшафту Національного музею народної архітектури та побуту України з 16.12.2013 року, стягнуто з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.12.2013 року по 04.03.2015 року в сумі 35 587,80 грн. та моральну шкоду в сумі 1000,00 грн. Вказане судове рішення Відповідачем було частково виконано в частині сплати коштів за час вимушеного прогулу за період з 16.12.2013 року по 04.03.2015 року в сумі 35 587,80 грн. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.08.2017 року у справі № 753/11189/17 стягнуто з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.03.2015 року у справі №753/17097/14 про поновлення на роботі у сумі 68 520 грн. 00 коп. Однак, і надалі відповідачем не виконувалось рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2015 року позивачка вимушена була звернутись до до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 753/17097/14. В судовому засіданні 16.11.2018 заінтересованою особою - Національним музеєм народної архітектури та побуту України було подано наказ Національного музею народної архітектури та побуту України від 15.11.2018 № 974 «Про поновлення ОСОБА_2 ». яким визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України від 10.12.2013 за № 696 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника наукового відділу озеленення та ландшафту з 16.12.2013 року, та поновлено заявницю на посаді начальника наукового відділу озеленення та ландшафту з 16.12.2013.
Оскільки, фактично рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2015 року у справі № 22-ц/796/1802/2015 Відповідачем виконано лише 15.11.2018, тому у порядку ст. 236 КЗпП України я маю право на стягнення на мою користь з Відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду за період з 20.06.2017 по 15.11.2018 року з урахування користування на коефіцієнт підвищена окладу, в сумі 50517,01 грн.Крім того, вказані дії відповідача завдають позивачу моральних страждань, які вона оцінює у 5000,00 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі, не заперечували проти винесення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, з заявами та клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався.
Відповідно до положень ст.280 ЦПК України судом визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено: що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2015 року у справі № 22-ц/796/1802/2015 визнано наказ генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України від 10.12.2013 року за № 696 про звільнення позивача з посади начальника наукового відділу озеленення та ландшафту з 16.12.2013 року незаконним та скасовано, поновлено позивача на посаді начальника наукового відділу озеленення та ландшафту Національного музею народної архітектури та побуту України з 16.12.2013 року, стягнуто з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.12.2013 року по 04.03.2015 року в сумі 35 587,80 грн. та моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.08.2017 року у справі № 753/11189/17 стягнуто з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.03.2015 року у справі №753/17097/14 про поновлення на роботі у сумі 68 520 грн. 00 коп.
Наказом Національного музею народної архітектури та побуту України від 15.11.2018 р. №974 «Про поновлення ОСОБА_2 » визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України від 10.12.2013 р. за №696 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника наукового відділу озеленення та ландшафту з 16.12.2013 р. та поновлено ОСОБА_2 на даній посаді з 16.12.2013 р.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Виходячи з положень ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Таким чином, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі є саме не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі після проголошення судового рішення.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15.
При цьому, виходячи зі змісту ст.ст.24, 31, ч.5 ст. 235 КЗпП України, Закону України «Про виконавче провадження», негайне виконання рішення суду означає обов'язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов'язків.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 34 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Згідно ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, відповідач повинен нести цивільну відповідальність за невиконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2015 року у справі № 22-ц/796/1802/2015, у вигляді стягнення з останнього на користь позивача середнього заробітку за час невиконання рішення суду, розмір якого вирахувано з дотримання постанови кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
В п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р № 100 у разі підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів у періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата коригується на коефіцієнт їх підвищення. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати визначається середній заробіток, за яким здійснюються нарахування лише у частині, що стосується днів збереження середньої зарплати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Посада Позивача - начальник відділу Наукового відділу озеленення та ландшафту відноситься до 18 тарифного розряду, згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», а також це підтверджується наказом Міністерства Культури України від 14.11.2018 № 991 «Про внесення змін до структури Національного музею народної архітектури та побуту України».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 288 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» з 1.05.2016 р. посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників для 18 тарифного розряду змінено (збільшено) до 3804 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 р. № 1037 з 1 січня 2017 посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників для 18 тарифного розряду змінено (збільшено) з 3804 грн. до 5136 грн.
Отже, коефіцієнт підвищення заробітної плати для 18 тарифного розряду в 2017 році склав - 0,3501 (5136,00 грн. / 3804,00 грн. - 1= 0,3501 коеф. підв.)
Згідно з приміткою 1 додатка 1 постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298, посадові оклади (тарифні ставки, ставки зарплати) з 01 січня 2017 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, установленого в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року встановлено у розмірі 1762 грн., тому з 1.01.2018 року посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників для 18 тарифного розряду змінено (збільшено) з 5136 грн. до 5656 грн.
Таким чином, коефіцієнт підвищення заробітної плати для 18 тарифного розряду в 2018 році склав - 0,1012 (5656,00 грн. / 5136,00 грн. - 1= 0,1012 коеф. підв.).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.08.2017 р. встановлено що середньоденний заробіток ОСОБА_2 складав 120,00 грн.
Кількість днів за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду за період з 20.06.2017 р. по 31.12.2017 р. складає 134 робочих днів (червень - 7 днів, липень - 21 день, серпень - 22 дні, вересень - 21 дні, жовтень - 21 дні, листопад - 22 дні, грудень - 20 днів).
Середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду за період з 20.06.2017 р. по 31.12.2017 р. з урахуванням коригування на коефіцієнт підвищення окладу, становить - 21 709. 61 грн. (120,0 грн * 134 роб. дн. = 16 080 грн.; 16080 грн. * 0, 3501 коеф. підв. = 5 629, 61 грн.; 16080 грн. + 5 629, 61 грн. = 21 709, 61 грн.)
Кількість днів за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду за період з 01.01.2018 р. по 15.11.2018 р. складає 218 робочих днів (січень - 21 день, лютий - 19 днів, березень - 21 день, квітень - 19 днів, травень - 21 день, червень - 20 днів, липень - 21 дні, серпень - 22 дні, вересень - 20 днів, жовтень - 22 дні, листопад - 11 днів).
Середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду за період з 01.01.2018 р. по 15.11.2018 р. з урахуванням коригування на коефіцієнт підвищення окладу, становить - 28 807, 40 грн. (120,0 грн * 218 роб. дн. = 26 160 грн.; 26 160 грн. * 0, 1012 коеф. підв. = 2 647, 40 грн.; 26 160 грн. + 2 647, 40 грн. = 28 807, 40 грн.)
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду за період з 20.06.2017 р. по 15.11.2018 р. з урахуванням коригування на коефіцієнт підвищення окладу, становить 50 517, 01 грн. (21 709, 61 грн. + 28 807, 40 грн.)
Відповідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд з урахуванням обставин справи, характеру та обсягу заподіяних позивачу фізичних та моральних страждань, вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь в порядку відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн., що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Частиною 2 ст. 4 Закону встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Виходячи з даної норми закону, суми задоволених позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1 536 грн. 80 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263- 265, 267, 268, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 23 ЦК України, ст.ст. 236, 236, 237-1 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9,Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 288 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 р. № 1037, Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»,Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Закону України «Про судовий збір», суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь ОСОБА_2 50 517 грн. 01 коп. в рахунок стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду за період з 20.06.2017 року по 15.11.2018 року, 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 55 517 грн. 01 коп.
Стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України на користь держави 1 536 грн. 80 коп. судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :