Справа №:755/18296/17
Провадження №: 2/755/697/19
"29" травня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Гончарука В.П.
За участі секретаря Краснової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Худова Юлія Олександрівна про визнання договору довічного утримання недійсним, суд, -
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває вказана вище цивільна справа.
В ході судового засідання представник позивача ОСОБА_3. подав до суду клопотання про призначення в рамках розгляду даної справи посмертної судово - писхіатричної експертизи, з метою встановлення чи хворів ОСОБА_4 , на час підписання оспорюваного правочину 03.02.2017 року, будь - якими психічними розладами чи захворюваннями та чи міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Так як за твердженням представника позивача, ОСОБА_4 за життя хворів на онкологічне захворювання, що могло спровокувати психічні розлади чи захворювання, внаслідок чого останній не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Дане клопотання було підтримано в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_5 .
Представник відповідача ОСОБА_6. заперечував щодо задоволення клоптання про призначення експертизи, мотивуючи це тим, що зміст даної заяви про призначення експертизи суперечить підставі позову, а саме те, що визнання даного правочину внаслідок того, що ОСОБА_4 на момент підписання вказаного правочину не розумів значення своїх дій внаслідок психічного захворювання чи розладу не є підставою розгляду вказаної справи, крім того стороною позивача пропущені строки подання доказів до суду.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне, що відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також статтею 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до вимог цивільно - процесуального законодавства ( ст.197 ЦПК України) питання про призначення експертизи, виклик свідків, експертів, витребування та надання доказів вирішуються на підготовчому судовому засіданні або до судового розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Як убачається з матеріалів справи на даний час розгляд по суті заявлених позовних вимог вже розпочато, були надані пояснення учасниками процесу, допитані свідки.
Представники позивача не були обмежені в праві на захист інтересів позивача, в тому числі із заявленням клопотання про призначення експертизи?виклику свідків, тощо.
Також відповідно до підстав обґрунтування позовних вимог, щодо визнання оспорюваного правочину недійсним ( а.с.96 - 106 т.1) позивач просить суд визнати оспорюваний договір довічного утримання укладений 3 лютого 2017 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що :
вказаний договір суперечить вимогам ЦК України, а також іншим актам цивільного законодавства - ч.1 сти.203 ЦК України;
відсутність вільного волевиявлення учасника правочину, а також його відповідності його внутрішній волі - ч.3 ст.203 ЦК України;
вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчиняється з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства - ст. 228 ЦК України;
вчинення правочину під впливом тяжкої обставини - ст.233 ЦК України.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Також відповідно до вимог ч.1,2 ст.116 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом
Крім того ч. 3,4 ст. 117 ЦПК України визначено, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що представники позивача фактично при подачі вказаного позову, не зазначали , що вказаний оспорюваний правочин було здійснено особою, що не розуміла значення своїх дій та не могла контролювати свої дії внаслідок психічного захворювання чи розладу, як на підставу позову.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 79-82, 103,104, 222 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника позивача про призначення посмертної судово- психіатричної експертизи - відмовити.
Суддя