Справа № 331/2246/19
Провадження №2/331/1133/2019
07 червня 2019 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Жукової О.Є.
при секретарі - Хащук В.Д.
розглянув в підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем, вказавши, що з ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 19 січня 2015 року. Від шлюбу з відповідачем дітей не мають.
Наразі шлюбне життя з відповідачем припинене з липня 2018 року через відсутність взаєморозуміння, різних характерів та поглядів на життя. Оскільки примирення неможливе, просила шлюб між нею та відповідачем розірвати .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2 в наданій суду письмовій заяві позов визнав, справу просив розглядати у його відсутність.
З огляду на визнання відповідачем позову, суд на підставі ч.3 ст. 200, ч.4 ст. 206 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи , приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 19 січня 2015 року перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу з відповідачем дітей не мають.
Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Припинення шлюбу громадян України з іноземцями та особами без громадянства, відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначається правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Як вбачається з заяв сторін, наданих до суду, вони не бажають більше підтримувати шлюбні стосунки. Вважають, що сім'я розпалась остаточно, на примирення не згодні.
В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам дійсно допоможе збереженню сім'ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За таких обставин, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін в розумінні ст. 112 СК України, тому позов підлягає задоволенню.
Спору про розподіл майна суду не заявлено.
На підставі ст. ст. 105, 110-112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. ст. 3,4,11-13, 19, 200, 206 , 263, 265, ЦПК України, суд
Шлюб зареєстрований 19 січня 2015 року у Реєстраційному окрузі Волтем-Форест, Реєстрація шлюбу в Форест Сьют Олд Вікарадж , Церемонія одруження проведена в Форест Сьют Олд Вікарадж , 106 Гроув в Роуд, Волтемстоу, район Волтем-Форест у Лондонському бюро Волтем-Форест, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити « ОСОБА_1 ».
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст судового рішення складений 07 червня 2019 року.
Суддя: Жукова О.Є.
07.06.2019