Справа № 308/4157/19
10 червня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Малюк В.М., при секретарі Матіко Я.Ю., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та встановлення місця проживання дитини, в режимі відеоконференції ,-
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та встановлення місця проживання дитини, по якій судове засідання призначено на 13 год. 00 хв., 12.06.2019 року.
04.06.2019 року від відповідача ОСОБА_1 , до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, в даній справі, в режимі відеоконференції з Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б.
Дослідивши зміст поданого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 212 ЦПК України встановлено, що учасник справи має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 212 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Тобто, постановлення ухвали про участь учасника цивільного процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції є не обов'язком, а правом суду.
Зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає цивільну справу.
Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Суд вважає, що викладені у клопотанні відповідача підстави є недостатніми для застосування вимог статті 212 ЦПК України, оскільки, такі обставини не позбавляють відповідача можливості безпосередньої участі в судовому засіданні в приміщенні суду, в провадженні якого перебуває справа.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, розгляд такої вже раніше призначено на 12.06.2019 року, коли в залі суду, де може бути проведена відеоконференція, можуть розглядаються кримінальні провадження в яких обвинувачені перебувають під вартою, а тому суд позбавлений технічної можливості розглядати дану цивільну справу в режимі відеоконференції.
Також, суд вважає, що проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції може значно ускладнити розгляд справи та збільшити час проведення судового розгляду.
Враховуючи відсутність виключних обставин для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про проведення у даній справі судового засідання в режимі відеоконференції.
Керуючись ст.ст. 212,353 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та встановлення місця проживання дитини, в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Малюк В.М.