Справа № 715/962/19
Провадження № 2/715/451/19
10 червня 2019 року
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретаря судового засідання Затолошної Р.В.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про надання строку на примирення,-
В провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив шлюб не розривати, вважає, що він може зберегти сім'ю, просив надати максимальний строк для вирішення питання про примирення, вказував на те, що він хоче зберегти сім'ю, проживати разом, так як у них є діти, він постійно дбає про дітей. Посилався на те, що він із позивачкою час від часу спілкуються, вони разом із дітьми проводять дозвілля, були на морі і він хоче, щоб надалі вони проживали як сім'я.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти надання строку на примирення, так як вважає, що зберегти сім'ю неможливо, просила відмовити у задоволенні даного клопотання, вказувала на те, що відповідач під час їх спільного проживання поводився із нею грубо, «піднімав на неї руки», вони вже три роки не проживають разом, а тому вона наполягає на розірванні шлюбу, миритися не бажає. При цьому зазначила, що вона дійсно два роки тому була із відповідачем та його дітьми, яких він має від першого шлюбу та їхніми двома дітьми на морі, однак, жити із відповідачем однією сім'єю вона не бажає.
Заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 26 лютого 2010 року, однак, сімейне життя у них не склалося, більше трьох років вони не проживають разом, хоча за цей час вони спілкувалися між собою, час від часу проводили дозвілля разом із дітьми, однак, такі зустрічі не змінили їх ставлення один до одного, стосунки між ними не покращилися, і на сьогоднішній день вони проживають окремо один від одного, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, миритися не бажає. Про відсутність взаєморозуміння між сторонами, на думку суду, свідчить і те, що вони не можуть дійти згоди у вирішенні питання виховання та утримання їх спільних дітей, про що свідчить рішення Глибоцького районного суду від 16 травня 2019 року про стягнення аліментів із відповідача та розпорядження Глибоцької районного державної адміністрації від 11 травня 2019 року про участь ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей.
А тому, суд вважає, що надання строку для примирення, буде суперечити інтересам позивача та моральним засадам суспільства, оскільки збереження шлюбу можливе тільки на паритетних засадах, на почуттях взаємної поваги та любові, однак, в судовому засіданні не було встановлено, що між сторонами є взаємні почуття необхідні для збереження сім'ї, а тому суд вважає, що клопотання відповідача є безпідставним та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 СК України, 210, 293 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про надання строку на примирення відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: