про залишення заяви без руху
Справа № 635/4412/19
Провадження 2/635/2420/2019
10 червня 2019 року смт Покотилівка Харківський район
Харківська область
Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом , в якому просить:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1 / 16 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис 1883.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові -для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також, якщо відомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів,- зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) власне підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
Разом з цим, позовна заява не відповідає вказаним положенням закону, а саме: позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, позивачем визначена ціна позову у розмірі 379 100 ( триста сімдесят дев'ять тисяч сто) гривень 00 копійок, яка визначена відповідно до звіту про оцінку майна від 29 травня 2019 року. До позовної заяви доданий документ на підтвердження сплати судового збору , а саме квитанція № 1-24К від 05 червня 2019 року на суму 391 (триста дев'яносто одна) гривня 00 копійок.
Між тим, частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 становив 1921,00 гривень.
Відтак, згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивачем за подачу відповідної позовної заяви має бути сплачений судовий збір за вимогу майнового характеру згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» - 1% від ціни позову (379 100, 00), що складає 3 791, 00 гривень.
Враховуючи розмір вже сплаченого судового збору згідно з квитанцією № 1-24К від 05 червня 2019 року на суму 391 (триста дев'яносто одна) гривня 00 копійок, позивачу необхідно додати документ, що підтверджує доплату судового збору на суму 3 400, 00 гривень за наступим реквизитами «код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31214206020429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір».
Відповідно до статті 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, а тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 175,176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання лише в частині визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити заявнику, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана суддею 10 червня 2019 року.
Суддя Я.А. Шинкарчук