Справа № 627/445/19
10.06.2019смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
предстаника потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пархомівка, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину (зі слів обвинуваченого), зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 раніше засудженого: 13.07.2015 року вироком Краснокутського районного суду Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.310, ч.2 ст.309 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20.07.2016 року звільненого з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 6 днів, за що судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, 15 квітня 2019 року Краснокутський районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до трьох місяців арешту,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше судимий 13.07.2015 року Краснокутським районним судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.310, ч.2 ст.309 КК України до 4 років та 2 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 28.07.2016 року умовно достроково на не відбутий строк 1 рік, 3 місяці та 6 днів, за що судимість не знята та не погашена в установлено законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин при наступних обставинах.
21.01.2019 приблизно о 20:00 ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «Брусничка», TOB «Український Рітейл», що розташований за адресою: вул. Миру № 125 у смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, де маються різні групи товарів, після чого у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел на таємне викрадення скляної пляшки ігристого вина «Martini Prosecco».
Так, ОСОБА_4 , діючи повторно, реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, маючи мету незаконного збагачення, скориставшись зручними обставинам, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає та він помічений ніким не буде, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ТОВ «Український Рітейл», а саме скляну пляшку вина ігристого «Martini Prosecco» 11,5%, об'ємом 0,75 л.
Після цього ОСОБА_4 з викраденим майном покинув приміщення магазину «Брусничка» та обернув його на свою користь і розпорядився ним за своїм розсудом, чим завдав потерпілій стороні - ТОВ «Український Рітейл», матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/422СЕ-19 від 14.02.2019 року на загальну суму 374,64 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та в скоєному щиро розкаявся.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 при призначенні покарання покладалася на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальних актах та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд поза розумним сумнівом, вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину рецидив злочину.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного, який раніше судимий, судимість не знята і непогашена у встановленому законом порядку, неодружений, непрацюючий, на обліках в наркологічному і психіатричному кабінетах не перебуває, за місцем проживання характеризується формально.
Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді арешту, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги, що обвинувачений засуджується за даним вироком за кримінальне правопорушення, яке він скоїв до постановлення вироку Краснокутського районного суду Харківської області від 15.04.2019 року, при призначенні йому остаточного покарання слід керуватися правилами ст. 70 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
По справі цивільний позов не заявлений.
Крім того, згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, за проведення судової товарознавчої експертизи №6/422СЕ-19 від 14.02.2019 року стягненню з ОСОБА_6 на користь держави підлягає сума в розмірі 429,00 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 15.04.2019 року, більш суворим, що призначено за цим вироком, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи 6/422СЕ-19 від 14.02.2019 року в розмірі 429,00 гривень, за наступними реквізитами: код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХар Слобідськи/ 24060300, п/р: 31419544020005, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999680, банк: Казначейство України, МФО 899998, банк Казначейство України.
Речові докази по справі:
- паперовий конверт, в якому знаходиться DVD - R диск «Arena» з відео файлом VID _20190122_093706.3 gp - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- 1 скляна пляшка вина ігристого «Martini Prosecco» 11,5%, об'ємом 0,75 л. - повернути власнику ТОВ «Український Рітейл»;
- паперовий конверт, в якому знаходиться DVD - R диск «Vetbatim» з відео файлом VID _20190409_180020 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1