Справа № 640/8501/19
н/п 2/640/1991/19
10 червня 2019 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого: судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку загального позовного провадження №640/8501/19 (н/п 2/640/1991/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
24.04.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, який був зареєстрований Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №2289.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що 19.12.1997 р. він уклав шлюб з відповідачем, від якого сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалось по причині різних поглядів на життя, почуття поваги та кохання один до одного втрачено. Шлюбні відносини припинено з червня 2017 р., спільне господарство не ведеться. Подальше спільне життя з відповідачем та збереження сім'ї неможливе. Спору про розподіл майна, яке є спільною власністю немає, порозуміння щодо проживання дитини в подальшому між сторонами досягнуто. На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.04.2019 р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
10.05.2019 р. до суду надійшла заява позивача на виконання ухвали суду.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14.05.2019 р. було відкрито загальне позовне провадження по даній справі та призначено підготовче засідання.
В підготовче засідання позивач не з'явився, у позовній заяві зазначив про розгляд його позову без його участі, всі обставини справи викладені в позовній заяві підтримує.
Відповідач в підготовче засідання не з'явилась, подала до суду заяву про проведення підготовчого засідання без її участі, з позовом ознайомлена, позовні вимоги визнає, наслідки відомі., після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_2 ».
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Згідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторони розуміють наслідки відповідних процесуальних дій, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Харківському міському відділі реєстрації актів громадянського стану, про що в книзі реєстрації актів про одруження 19.12.1997 р. зроблено запис за №2289, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації народжень 26.09.2011 р. зроблено відповідний актовий запис за №3656, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).
Батьками дитини записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивач та відповідач мають різні погляди на сім'ю та шлюб, шлюбні відносини фактично припинені та не можуть бути поновлені.
Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо та враховуючи позицію відповідача, яка визнала позовні вимоги.
Вимоги щодо розподілу майна не пред'являлись.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 141, 200, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) зареєстрований 19.12.1997 року у Харківському міському відділі реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №2289 від 19.12.1997 року.
Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище « ОСОБА_2 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 10.06.2019 р.
Суддя Чередник В.Є.