Справа№ 640/11040/19
н/п 2-а/640/422/19
"05" червня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 6 бат.2 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Дахнова Олексія Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся у суд до відповідача, інспектора роти 6 бат.2 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Дахнова О.М., про визнання дій неправомірними та скасування постанови, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо складання постанови та скасувати постанову серія ЕАВ №970439 від 07.03.2019року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, також просить винести окрему ухвалу відносно відповідачів з підстав порушення процедури розгляду справи та відсутності доказів скоєння правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення, яка оскаржується згідно з ст.ст.287-289 КУпАП.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Оскаржувана постанова винесена 07.03.2019 р., 29.05.2019року позивач подав позов до поштового відділення для направлення до суду та 31.05.2019року надійшла до суду та була зареєстрована. Тобто позивач звернувся до суду з дійсним позовом з порушенням передбачених законодавством строків.
Разом з позовом позивач подав до суду з заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що просить поновити строк зверненя до суду у зв'язку з поважною причною пропуску, а саме хворобою. Також позивач зазначає, що на підтвердження надає виписки про хворобу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачем на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду надано виписку із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 , довідку видану Міською клінічною лікарнею №13 про те, що ОСОБА_1 з 27.02.2019року по 07.03.2019року перебував на лікуванні у лікаря невропатолога, також надано довідку КП «Чугуївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», згідно якої ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні з 19.03.2019року о 05.04.2019року.
Враховуючи, що оскаржувану постанову винесено 07.03.2019року останнім днем звернення до суду було 18.03.2019року.
Вивчивши матеріали позову та заяву про поновлення строку звернення до суду з наданими доказами поважності причин пропуску строку звернення, суд дійшов висновку, що вказані позивачем докази для поновлення строку звернення до суду не підтверджують поважності причин його пропуску оскільки надана виписка з медичної картки ОСОБА_2 не стосується хвороби позивача оскільки відноситься до іншої особи, крім того з наданих довідок про хворобу позивача вбачається, що період його хвороби та лікування були поза межами строку, що передбачений законом для оскарження постанови.
Тому викладені в заяві підстави пропуску строку суд вважає неповажними, у зв'язку із чим позов підлягає залишенню без руху.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
В свою чергу, позивачем надано для відповідача лише копію позовної заяви, копії доданих до заяви документів для відповідача не надано, що не відповідає ч.1 ст.161 КАС України.
Крім того, позивач під час звернення до суду не дотримався вимог чинного законодавства щодо подання позову державною мовою та надав позовну заяву складену російською мовою.
Відповідно до статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов повинен бути викладений українською мовою.
Вищевикладене також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/1833/16.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі наведеного, керуючись ст.15, 123,161 КАС України
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 6 бат.2 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Дахнова Олексія Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом надання безпосередньо до суду протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду або вказати інші підстави, також надати копії документів доданих до позову для відповідача та належним чином оформленої позовної заяви ( примірник для суду та для відповідача) українською мової, або переклад позовної заяви на українську мову (засвідчений належним чином) відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, до заяви додати всі наявні в позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М.Бородіна