Справа № 638/7937/19
Провадження № 2/638/3485/19
про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2019 року Суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Аркатова К.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики у розмірі 70 000 доларів США, що становить 1 868 188 грн.
Однак зазначена позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду, так як не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку розмірі.
Позивачем надано клопотання про зменшення розміру судового збору до 768,40 грн, оскільки останній працює водієм у КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та отримує заробітну плату в середньому 6000 грн.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті
Згідно до ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Позивач посилається на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення від 19.06.2001 року №2 Справа «Креуз проти Польщі», та зазначає, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Проте, вищевказане рішення не може застосовуватись до позивача, виходячи з наступного. Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні зазначає, що судові органи не змогли забезпечити належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку, так як збір, який вимагався від заявника за розгляд справи надмірний. Внаслідок цього останній утримався від позову та справу так і не розглянуто судомо. Це, завдало шкоди самій суті права на доступ до суду так як, судовий збір, який підлягав сплаті дорівнював середньому річному заробітку у Польщі на той час. Також, заявником при поданні клопотання про звільнення від сплати судового збору до суду Польщі подавалась декларація про відсутність доходів. В той же час, Європейський Суд з прав людини у згаданому рішенні зазначає, що "Право на суд" не є абсолютним, а може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети. Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції. Зазначене також, відображене у рішенні ЄСПЛ «Паскіні проти Сан Марино» в якому зазначено, що сума судових витрат була значною, але не була необґрунтована з огляду на цінність позову, тобто цим не порушено право на доступ до суду, а суму судового збору була пропорційною встановленій ціні позову.
Відстрочення від сплати судового збору за подання позову враховуючи майновий стан сторони є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи викладене, скільки ціна позову становить 1 868 188 грн, суму судового збору встановлена законом у розмірі 9605 грн є обґрунтованою, позивачем не надано доказів на підтвердження саме майнового стану, що унеможливлює сплати судовий збір у відповідності до чинного законодавства. Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Враховуючи викладене, суддя відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, а відтак позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 8836 грн 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - залишити без руху, запропонувати позивачу протягом 10 діб з моменту отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя