Справа № 564/1710/17
31 травня 2019 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря Федас І. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2
відповідач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"
представник відповідача - адвокат Хуснотдінова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ЛЬВІВТРАНСГАЗ" про відшкодування збитків, внаслідок погіршення якості грунтового покриву, знищення посівів та стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Львівтрансгаз» про відшкодування збитків, внаслідок погіршення якості грунтового покриву, знищення посівів та стягнення моральної шкоди.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що Рівненським ЛВ УМГ на земельних ділянках НОМЕР_9 масив №3 в районі с. Дюксин Костопільського району на МГ «Турійськ-Луцьк-Рівне» Ду 700 мм. на км 125.9-127,08 загальною довжиною 1180 м в листопаді 2015 року було проведено заплановані ремонтні роботи без погодження з власником земельних ділянок. При цьому були знищенні посіви та погіршення якості грунтового покриву. Про даний факт були поставлені до відома керівники «Львівтрансгаз» та Рівненського ЛВ УМГ. Комісією Дюксинської сільської ради по даному факту було складено акт про знищення посівів та погіршення якості грунтового покриву. Державною установою «Інститут охорони грунтів України» проведено агрохімічне обстеження порушеної земельної ділянки з висновком про необхідні заходи для відновлення грунтового покриву. Актами комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, створеної розпорядженням голови Костопільської районної державної адміністрації від 14.02.2017 року №44, підтверджено збитки на суму 43 076 грн. 18 коп. Вважає, що зазначеними діями відповідача йому була завдана матеріальна шкода, яку він просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Крім того, позивач вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдана і моральна шкода, яку він оцінує у 18 258 грн. Зазначив, що моральна шкода полягає у завданні йому негативних наслідків як під час проведення вищезазначених ремонтних робіт, так і після їх виконання. До негативних наслідків він відносить нервовий стрес, який пережив під час початку робіт, оскільки з боку співробітників відповідача на нього чинився моральний тиск та погрози. До того ж, неодноразова відмова відповідача заключити договір згідно законодавства та добровільно відшкодувати матеріальний збиток, призвела до необхідності додаткових витрат часу для захисту своїх інтересів. В зв'язку з вищенаведем, позивач просив суд позов задоволити та стягнути з відповідача завдану майнову та моральну шкоду.
Ухвалою суду від 04.10.2017 року первісного відповідача Рівненське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ «Львівтрансгаз» було замінено на належного відповідача філію управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» АТ «Укртрансгаз».
15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи викладене, розгляд даної справи після 15.12.2017 року здійснено відповідно до приписів нової редакції ЦПК України.
До початку розгляду справи по суті, а саме 19.11.2018 року представником відповідача на адресу суду було подано відзив на позов, в якому він позовні вимоги не визнав та зазначив, що 30.10.2017 року ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії УМГ «ЛЬВІВТРАНСГАЗ» було подано адміністративну позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування розпорядження Костопільської районної державної адміністрації від 14.02.2017 року №44.
13.04.2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято рішення про задоволення позову, розпорядження голови Костопільської районної адміністрації від 14.02.2017 р. №44 «Про затвердження Акта з визнання та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» визнано протиправним і скасовано. Дане рішення суду вступило в законну силу.
Зазначив, що позивач ОСОБА_1 в позовній заяві стверджує, що йому нанесені збитки внаслідок того, що роботи по ремонту газопроводу Турійськ-Луцьк-Рівне Ду 700 в листопаді 2015 року проведені без погодження з власником земельних ділянок, знищені посіви та погіршення якості грунтового покриву, що факт нанесення йому збитків встановлений відповідними актами комісії та затверджений органом що їх створив, а також, що враховуючи обставини нанесення йому збитків він поніс моральну шкоду.
З приводу проведення ремонтних робіт без погодження з власником земельних ділянок, то як вбачається з листа від 13.11.2015 року №1200 Рівненське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів повідомило позивача та інших землевласників (землекористувачів) села Дюксин про проведення з 17.11.2015 планових ремонтних робіт на магістральному газопроводі «Турійськ-Луцьк-Рівне».
Тобто, Рівненським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів на виконання статті 15 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» надіслано повідомлення про проведення ремонтних робіт більше ніж за три дні, а відтак, здійснено ремонтні роботи по ремонту ізоляційного покриття на магістральному газопроводі в належному порядку.
З приводу нанесення позивачу збитків встановленими відповідними актами комісії та затвердженими органом, що їх створив, окружний адміністративний суд м.Києва втановив наступне, виходячи зі змісту Акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, визначення розміру шкоди повинно відбуватися на підставі Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів. Костопільскою РДА не надано матеріалів обстежень, які відповідають цьому Порядку, однак Методику для визначення розміру шкоди застосовано.
Як в Акті з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, так і в розпорядженні голови Костопільської РДА від 14.02.2017 року №44 здійснено посилання на Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, проте не обґрунтовано підстави його застосування з огляду на відшкодування власникам земельних ділянок за цим Порядком понесених витрат саме на поліпшення якості земель, доказів чого до акта не долучено.
Як свідчить довідка про проведення рекультивації на ділянці трубопроводу МГ Турійськ-Рівне, відповідачем здійснено роботи щодо проведення рекультивації на земельній ділянці, на якій проводились ремонтні роботи.
Отже, наявність збитків внаслідок погіршення якості грунтового покриву, знищення посівів повністю спростовано судовим рішенням від 13.04.2018 року по справі № 826/14202/17 та діями відповідача, які здійснені у чіткому дотриманні норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.
Щодо нанесення позивачу моральної шкоди, то відшкодування моральної шкоди проводиться за умови, що нанесені збитки призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від постраждалого додаткових зусиль для організації свого життя. Виходячи із того, що відповідачем у даному спорі не порушено прав та законних інтересів ОСОБА_1 підстав сплачувати моральну шкоду немає, оскільки вини відповідача у моральних стражданнях позивача немає. Тим більше, що позивачем не представлено жодних підтверджуючих документів про наслідки моральних страждань.
27 грудня 2018 року позивачем на адресу суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив з урахуванням зміни належного відповідача, завдані матеріальні та моральні збитки стягнути з АТ «Укртрансгаз».
Крім того, 06.02.2019 року позивачем на адресу суду було подано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що оскільки 13.04.2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва було задоволено позов АТ «Укртрансгаз» до Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області та прийнято рішення щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації від 14.02.2017 р. № 44 «Про затвердження Акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», тому 13.12.2018 року розпорядженням голови Костопільської районної державної адміністрації № 412 було затверджено новий акт з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 07 грудня 2018 року.
Зазначеним актом було визначено, що філією Управління магістральний газопроводів «Львівтрансгаз» АТ «Укртрансгаз» йому завдано збитків внаслідок порушення родючого шару грунту на земельній ділянці орієнтовною площею 0,137 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що перебуває у його власності під час проведення у 2015 році вибіркового ремонту ізоляційного покриття газопроводу «Турійськ-Луцьк-Рівне» ДУ 700 мм на км 125.9-127.08. Розмір збитків становить 12 315,55 грн. без урахування доставки відповідних добрив та біопрепаратів, а з врахуванням доставки - 15 031,15 грн. Даний акт було затверджено належним чином у відповідності до норм чинного законодавства України з належним повідомленням усіх сторін.
Зазначив, що після проведення ремонтних робіт приведення земельних ділянок у стан, придатний для подальшого використання відповідачем здійснено не було.
Стосовно доданої до відзиву довідки про рекультивацію (додаток №4 до відзиву на позов), яка, як зазначає відповідач, є підтвердженням проведення рекультивації, то вона є видозмінена. Відповідно до Положення ВСН 012- 88 (ЧастинаІІ) довідка форми №1.6 повинна містити графу для підпису відповідального представника землекористувача. Тобто в даній довідці мав бути підпис власника земельної ділянки, як особи, яка підтверджує, що на його земельній ділянці була проведена рекультивація. Графа дата довідки теж незаповнена.
Підтверженням відсутності рекультивації на земельних ділянках є Акт Дюксинської сільської ради від 04.03.2016 р., Висновок Рівненської філії державної установи «Інститут охорони грунтів» з квитанцією, агрохімічний паспорт № 098731 , агрохімічний паспорт № 098732 , рекомендації Рівненської філії державної установи «Інститут охорони грунтів», акт комісії Костопільської районної державної адміністрації.
Крім того, позивач зазначив, що на даний час спір з відповідачем не врегульований, договір не укладений, збитки не відшкодовані, якість грунтового покриву не відновлена. Всі ці обставини призводять до моральних страждань, вимагають додаткових зусиль для організації його життя. Неодноразова відмова відповідача на його пропозиції укласти договір згідно законодавства та добровільно відшкодувати матеріальний збиток та відновити якість ґрунтованого покриву порушених земель, призвела до необхідності регулярного відвідування Костопільської РДА, бюро правової допомоги, як результат - необхідність проведення лікування.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнення підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, підтримала доводи, які були наведені у відзиві на позов.
Крім того, надала додаткові пояснення, в яких зазначила, що позивачем збитки розраховані виходячи із затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам». Проте позивачем не подано до суду доказів понесених ним витрат на поліпшення якості земель. Таким чином є підстави стверджувати про необґрунтованість розрахунку, здійсненого позивачем та затвердженим розпорядженням голови Костопільської РДА від 13.12.2018 року №412, а відтак про необґрунтованість позовних вимог. Просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі та надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,3378 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Дюксин, Костопільського району, Рівненської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданим 11.02.2004 року на підставі розпорядження Костопільської райдержадміністрації від 03.10.2003 року №455-Р, акт №15 та земельної ділянки, площею 0,3378 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Дюксин, Костопільського району, Рівненської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 , виданим 11.02.2004 року на підставі розпорядження Костопільської райдержадміністрації від 03.10.2003 року №455-Р, акт №21.
В листопаді 2015 року Рівненським ЛВ УМГ проводилися планові ремонтні роботи ізоляційного покриття на магістральному газопроводі «Турійськ-Луцьк-Рівне» ДУ 700 мм. на км 125.9-127,08 загальною довжиною 1180 м, у зв'язку з чим було порушено цілісність грунтів на земельних ділянках, які знаходяться в с. Дюксин , Костопільського району Рівненської області, зокрема ділянок НОМЕР_9 масив №3 , що належать ОСОБА_1
Дану обставину не заперечувала в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 .
Комісією Дюксинської сільської ради по даному факту було складено акт від 04.03.2016 року про нанесення шкоди даним земельним ділянкам та часткове знищення озимих посівів. Вказаною комісією після проведення огляду та здійснення контрольних промірів було встановлено, що під час проведення ремонтних робіт було погіршено якість грунтового покриву, шляхом глибокого розкопування та послідуючого рівняння площі, забруднення сторонніми предметами, окрім того, було частково знищено посіви озимини. Попередні проміри показали, що ОСОБА_1 було пошкоджено земельну ділянку орієнтовно на площі 0,2600 га, з яких 0,0700 га було засіяно озимою пшеницею.
Згідно висновку Рівненської філії державної установи «Інститут охорони грунтів України» від 05.09.2016 року щодо обстеження земельних ділянок площею 0,203 та 0,137 га, які знаходяться у користуванні ОСОБА_1 на території Дюксинської сільської ради Костопільського району Рівненської області, при проведенні агрохімічного обстеження грунтів вказаних земельних ділянок, встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_1 , площею 0, 137 га спостережено порушення верхнього гумусованого орного шару грунту, що призвело до збіднення орного шару на мікроорганізми. За результатами агрохімічних досліджень встановлено дуже низький вміст гумусу, що відносить такі землі до деградованих. Для відновлення вмісту гумусу та доведення до початкових рівнів забезпеченості елементів живлення необхідно провести агротехнічні та агрохімічні заходи.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із п.г ч.1 ст. 156 Земельного Кодексу України підставою для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є погіршення якості грунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників.
Ст. 157 Земельного Кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни, юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Відповідно до «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості грунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведення їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами (міст обласного значення) рад. До складу комісії включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голова комісії), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
В судовому засіданні встановлено, що Рівненське ЛВ УМГ проводило на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 ремонтні роботи, внаслідок чого була погіршена якість грунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, чим було завдано позивачу матеріального збитку.
На підтвердження розміру завданих збитків позивачем надано Акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 07 грудня 2018 року, створеної розпорядженням голови Костопільської районної державної адміністрації від 13.12.2018 року №412, згідно якого такі збитки становлять 12 315,55 грн. без урахування доставки та 15 031,15 грн. з урахуванням доставки.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування збитків, в наслідок погіршення якості грунтового покриву є обґрунтованими, ґрунтуються на законі, однак з врахуванням наданого акту від 07 грудня 2018 року підлягають до часткового задоволення в сумі 15 031,15 грн.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 21 794,61 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків слід відмовити.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва повністю спростовано наявність збитків внаслідок погіршення якості грунтового покриву, знищення посівів, оскільки це не було предметом судового розгляду.
Крім того, діями відповідача позивачу була заподіяна також і моральна шкода, яка виявилася в тому, що він переніс душевний стрес, коли побачив стан своєї земельної ділянки, в зв'язку з чим був порушений звичний устрій його життя.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п.п. 3, 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Тобто, моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховується принцип розумності і справедливості.
Наявність моральної шкоди позивач мотивував тим, що неправомірні дії відповідача призвели до того, що він був змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже витрачати значних зусиль та часу для його відновлення. Захист свого права вимагав від нього додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, так як у зв'язку із необхідністю прийняття участі у судовому процесі для належного відстоювання своїх прав, звертатись за правовою допомогою. Усі ці обставини призвели до виникнення у нього хвилювань та переживань, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії» та від 09 лютого 2007 року у справі «Білуха проти України», вказав, що в окремих випадках, визнання судом порушення, саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.
Приймаючи до уваги ступінь моральних страждань, які переніс позивач в зв'язку з порушенням його права власності, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, який є людиною похилого віку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає за необхідне задовольнити його позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 18 258 грн.
Крім того, позивачем були понесені витрати на проведення агрохімічного обстеження грунтів пошкоджених земельних ділянок в сумі 6250 грн. 42 к., які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України до судових витрат відносяться також витрати, пов'язані з розглядом справи, які відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України - покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 12, 13, 141, 229, 258, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 156, 157 Земельного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про відшкодування збитків, в наслідок погіршення якості грунтового покриву, знищення посівів та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" на користь ОСОБА_1 18 258 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої притиправними діями.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" на користь ОСОБА_1 15 031,15 грн. відшкодування на відновлення якості грунтового покриву порушеної ділянки.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 6250,42 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 (житель АДРЕСА_4 ), паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 29.10.1997 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_8 .
Відповідач:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (місце знаходження м. Львів, вул. І. Рубчака, 3), код ЄДРПОУ 25560823.
Повне рішення складено
10 червня 2019 року.
СуддяЛ. А. Грипіч