Справа № 562/1320/19
06.06.2019 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області кримінальне провадження № 12019180130000170 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого 13.06.2017 Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі частини 4 статті 70 КК України, шляхом часткового складання покарання враховуючи покарання призначене вироком Острозького районного суду від 13.09.2016, призначено остаточне покарання у виді трьох років та п'ятнадцяти днів позбавлення волі, -
у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
09.03.2019 близько 23:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу із столу, що розташований в житлові кімнаті вказаної квартири, шляхом вільного доступу таємно викрав ноутбук марки «Lenovo» моделі «B960» вартість якого становить 3890 гривень 83 копійки та який належить для потерпілого ОСОБА_5 , чим спричинив останньому матеріальну збиток на вищевказану суму. Викраденим ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
26 квітня 2019 року потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 у відповідності до ст.ст.468, 469 КПК України уклали угоду про примирення.
Відповідно до змісту угоди про примирення дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Під час досудового розслідування ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому злочині і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погодились на призначення покарання для ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КК України, які роз'яснені представнику потерпілого та обвинуваченому.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що спроможний виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просить угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження укладеної угоди про примирення від 26 квітня 2019 року, будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до обвинуваченого не має.
Прокурор вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався у тому, що сторони правильно розуміють зміст угоди про примирення, наслідки її укладення та затвердження відповідно до ст.473 КПК України. Обвинуваченому роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та відмову від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит свідків обвинувачення у судовому засіданні, заявлення клопотань про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь (п.1 ч.4 ст.474 КПК України) та, що у разі невиконання ним угоди про примирення, відповідно до ст.476 КПК України потерпілий має право протягом строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду даного кримінального провадження в загальному порядку. Представнику потерпілого роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Усвідомивши вказані обставини, сторони в судовому засіданні наполягають на істинності своєї позиції щодо примирення та запевнили суд, що укладення угоди є добровільним.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
По місцю проживання обвинувачений характеризується посередньо. На обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Перевіривши угоду про примирення на відповідність закону, суд переконався, що умови угоди не суперечать вимогам ст.471 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; укладання угоди було добровільним; виконання сторонами взятих на себе за угодою зобов'язань є можливим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення та ухвалення вироку з призначенням міри покарання узгодженої сторонами угоди.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Надані прокурором суду документи кримінального провадження № 12019180130000170 необхідно залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні не обирався, клопотання про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили учасниками судового провадження не заявлено.
Судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судової експертизи підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 369-371, 374, 376, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 26 квітня 2019 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12019180130000170 у відповідності до ст.ст.468, 469 КПК України.
ОСОБА_4 визнати винним по ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання- 2 (Два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 286 гривень.
Документи кримінального провадження № 12019180130000170 залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 (Тридцяти) днів з дня його проголошення.