10 червня 2019 року
Київ
справа №1340/5670/18
адміністративне провадження №К/9901/15914/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року
у справі № 1340/5670/18
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року апеляційна скарга повернута скаржнику з підстав визначених пунктом 1 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до наступного.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Постановляючи ухвалу від 02.05.2019 про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху ухвалою від 09.04.2019.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У зв'язку із невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 09.04.2019 апеляційну скаргу залишено без руху з наданням десятиденного строку з моменту вручення ухвали для усунення її недоліків, шляхом сплати судового збору.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у звязку із важким матеріальним становищем апелянта та відсутністю коштів, передбачених на оплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволені наведеного клопотання та з цього приводу зазначив, що обмежене фінансування суб'єктів владних повноважень не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, апелянт жодними доказами не підтверджує неможливість сплати суми судового збору.
Враховуючи положення пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що недоліки апеляційної скарги у встановлений строк усунені не були, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо повернення апеляційної скарги.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі № 1340/5670/18.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді М.М.Яковенко
І.В.Дашутін