10 червня 2019 року
Київ
справа №826/9197/18
адміністративне провадження №К/9901/13022/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №826/9197/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКФ-Трейд» до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у місті Києві 07.05.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнано судом неповажними; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 24.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначено аналогічні підстави вказані податковим органом у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні останнім 07.05.2019 з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Також, відповідачем на адресу суду скеровано клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, яке мотивовано необхідністю додаткового часу для такої сплати, у зв'язку з тимчасовим зупиненням на рахунках Головного управління ДФС у місті Києві операцій з бюджетними коштами, що в свою чергу позбавляє відповідача можливості своєчасно виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 21.05.2019 про залишення касаційної скарги без руху та надати суду документ про сплату судового збору.
На підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, відповідачем надано копію повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету з рахунків боржника.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, а також не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.
Також, суд зазначає, що Головне управління ДФС у місті Києві, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору (за фактичної наявності таких коштів), не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДФС у місті Києві не виконано вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -
Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/9197/18.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №826/9197/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКФ-Трейд» до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
І.Я. Олендер
Суддя Верховного Суду