Іменем України
10 червня 2019 року
Київ
справа №804/5840/16
адміністративне провадження №К/9901/35378/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 (суддя Сидоренко Д.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 (судді Ясенова Т.І., Суховаров А.В., Головко О.В.)
у справі № 804/5840/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «СТАНДАРТ»
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «СТАНДАРТ» (далі - позивач, ТОВ НВК «СТАНДАРТ») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2016 № 0005751401 та від 01.09.2016 № 0005851403.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що в ході проведення перевірки позивачу вручено запити про надання пояснень та їх документальне підтвердження від 23.08.2016 та від 30.08.2016. Разом з тим відповідь на перший запит позивачу надано не в повному обсязі, а на другий не надано взагалі. Внаслідок чого перевіряючими складено акти про ненадання документів від 29.08.2016 № 466/04-36-14-01/25513947 та від 01.09.2016 № 474/04-36-14-01/25513947. Відтак, податковий орган діяв у відповідності до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727. Платник податку зобов'язаний надати у визначений у запиті строк документи, які належать до предмета перевірки.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом №799 від 28.07.2016 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України призначено з 10.08.2016 проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ НВП «Стандарт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016.
Під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ НВП «Стандарт» перевіряючими спрямовувались запити до позивача з вимогами про надання пояснень та їх документального підтвердження: запит про надання пояснень та їх документального підтвердження № 1 від 23.08.2016 року (вручений довіреній особі ТОВ НВП «Стандарт» - ОСОБА_1 ) та запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 30.08.2016 № 2.
На підставі ненадання позивачем витребуваних документів у повному обсязі, перевіряючими складено акти про ненадання документів № 466/04-36-14-01/25513947 від 29.08.2016 та №474/04-36-14-01/25513947 від 01.09.2016.
Відповідно до актів перевірки № 466/04-36-14-01/25513947 від 29.08.2016 та №474/04-36-14-01/25513947 від 01.09.2016 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005751403 від 29.08.2016 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 510,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0005851403 від 01.09.2016 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1020,00 грн.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів, виходили з наступних мотивів.
Відповідно до підпунктів 16.1.5, 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення контрольного заходу) платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За правилами абзаців 1, 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
У силу вимог пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Згідно з пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Враховуючи викладене, з моменту початку проведення перевірки у позивача виникає обов'язок надання контролюючому органу на виконання відповідного запиту інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки із зазначенням конкретного переліку документів та інформації, що запитуються. Невиконання платником таких вимог має наслідком застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що запити контролюючого органу були оформленні з порушенням форми, яка встановлена для таких запитів, а саме не містили печатки контролюючого органу, підписані не уповноваженими особами та не містили місця подання позивачем таких документів.
Крім того, судами встановлено, що позивачем були надані всі первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також регістри бухгалтерського обліку. Запитувані податковим органом документи такі як калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим, віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним.
Відтак, за встановлених фактичних обставин справи, а також з огляду на надання позивачем наявних у нього первинних документів під час проведення відповідачем контрольного заходу, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі положень пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є правильним.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо встановленого факту протиправності призначення та проведення такої перевірки позивача.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2016
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі № 804/5840/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко