10 червня 2019 року
м. Київ
справа № 520/4139/17
адміністративне провадження № К/9901/15817/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Чубаївка» у м. Одесі, Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради, Одеська міська рада, про визнання недійсним та скасування рішення,
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Чубаївка» у м. Одесі, Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради, Одеська міська рада, у якому просила: визнати недійсними протоколи зборів вулиць від 11, 25 листопада, 05, 12 та 14 грудня 2015 року; визнати неправомочною позачергову конференцію мешканців мікрорайону «Чубаївка» від 19 грудня 2015 року та скасувати рішення Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Чубаївка» у м. Одесі від 19 грудня 2015 року.
Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 23 серпня 2017 року відмовив позивачці у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, залишив адміністративний позов без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент постановлення цієї ухвали.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 жовтня 2017 року скасував ухвалу суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсними протоколів зборів вулиць: від 25 листопада 2015 року, від 05 грудня 2015 року, 05 грудня 2015 року, від 11 листопада 2015 року, від 14 грудня 2015 року, від 05 грудня 2015 року, 12 грудня 2015 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду в цій частині. У решті ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2017 року залишив без змін.
У подальшому Київський районний суд м. Одеси рішенням від 06 лютого 2018 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними протоколів зборів вулиць: від 25 листопада 2015 року, від 05 грудня 2015 року, 05 грудня 2015 року, від 11 листопада 2015 року, від 14 грудня 2015 року, від 05 грудня 2015 року, 12 грудня 2015 року.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 11 квітня 2018 року скасував ухвали Київського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2017 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року в частині позовних вимог про визнання неправомочною позачергової конференції мешканців мікрорайону «Чубаївка» від 19 грудня 2015 року, скасування рішення від 19 грудня 2015 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині вимог. У решті ухвали судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.
Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 03 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, закрив провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 про визнання неправомочною позачергової конференції мешканців мікрорайону «Чубаївка» від 19 грудня 2015 року та скасування рішення від 19 грудня 2015 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, 27 травня 2019 року ОСОБА_1 направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до Київського районного суду м. Одеси.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 330 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з п. 3, 5 ч. 2 ст. 330 КАС України в касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.
Однак, у порушення зазначених законодавчих положень ОСОБА_1 на першому аркуші своєї касаційної скарги зазначила про оскарження ухвали Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2018 року, а у вимогах цієї скарги просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року з подальшим направленням справи до суду першої інстанції.
Крім того, усупереч ч. 4 ст. 330 КАС України скаржниця не додала до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
За змістом підп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 28 лютого 2019 року № 2696-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 тис. 921 грн.
З огляду на зазначене, за подання до суду цієї касаційної скарги розмір судового збору складає 1 тис. 921 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно подати до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточнення, у якому зазначити судові рішення, які нею оскаржуються в касаційному порядку, та вимоги цієї скарги, а також сплатити судовий збір у розмірі 1 тис. 921 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір» (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку 207; призначення платежу *;101;__________( реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (дата оскаржуваного рішення), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Чубаївка» у м. Одесі, Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради, Одеська міська рада, про визнання недійсним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору або зазначення підстав звільнення від його сплати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна