ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2019 року Справа № 923/475/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши заяву за вх. № 1063/19 від 06.06.2019 року
за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, м. Миколаїв
до: Громадської організації інвалідів "Херсонське товариство інвалідів", м. Херсон
про стягнення 48783,91 грн.
Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Громадської організації інвалідів “Херсонське товариство інвалідів” про стягнення заборгованості за договором оренди державного нерухомого майна № РОФ-1638 від 01.08.2018 в розмірі 48783,91 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.
Як вбачається зі змісту позову, прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області обґрунтовує своє звернення тим, що вчинені Регіональним відділенням дії (направлення лише претензії) не призвели до позитивних результатів, негативно впливають на дохідну частину бюджету, у зв'язку з чим порушено економічні інтереси держави. Водночас прокурором зазначається, що невжиття Регіональним відділенням заходів цивільно-правового характеру до стягнення у судовому порядку заборгованості з орендної плати частково пояснюється відсутністю коштів для сплати судового збору, оскільки станом на 01.04.2019 відповідні асигнування на рахунку Регіонального відділення відсутні (довідка Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області додається). Зазначені обставини також свідчать про неналежне виконання Регіональним відділенням своїх повноважень, зокрема, неналежне планування та формування кошторису органу.
З приводу вищенаведених доводів заявника суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Пункт 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Так, Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 по справі № 806/1000/17 зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів... держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
При цьому суд зауважує, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Всупереч наведеному, зазначаючи про те, що вчинені Регіональним відділенням дії (направлення лише претензій, невжиття заходів цивільно-правового характеру до стягнення у судовому порядку заборгованості) не призвели до позитивних результатів, прокурор не підтверджує такі факти належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України.
Так само матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо претензійної роботи Регіонального відділення за весь період заборгованості та результати досудового врегулювання спору.
Відсутність коштів на рахунках Регіонального відділення для сплати судового збору не є підставою для представництва прокурором інтересів держави відповідно до Закону України "Про прокуратуру", ГПК України.
В цій частині суд вважає за необхідне відзначити, що на сьогодні однозначною є практика Європейського суду з прав людини, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.
Зокрема, ЄСПЛ в низці справ роз'яснював, що одна лише участь (“активна” чи “пасивна”) прокурора або іншої особи рівнозначної посади може розглядатися як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі Martinie v., application no. 58675/00, 12.04.2006, § 53,). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони відчуття нерівності (рішення у справі Kress v. France, application no. 39594/98, 07.06.2001, § 81; рішення у справі F.W. v. France, application no. 61517/00, 31.03.2005, § 27).
Суд наділений правом залишити позовну заяву прокурора без руху, в порядку частини першої статті 174 ГПК України, у випадку, якщо прокурором не зазначені підстави такого звернення, як це передбачено частиною п'ятою статті 162 ГПК України, та надати можливість прокурору обґрунтувати підстави подання позову, або повернути таку позовну заяву, з посиланням на пункт четвертий частини п'ятої статті 174 ГПК України, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без руху позовну заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.
2. Надати строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:
- письмового обґрунтування правових підстав пред'явлення даного позову заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (з врахуванням правових позицій Верховного Суду та практики ЄСПЛ, наведених у даній ухвалі) та зазначенням об'єктивних причин, які перешкоджають пред'явленню такого позову безпосередньо Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області як належним суб'єктом владних повноважень.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 10.06.2019 року.
Суддя В.П.Ярошенко