Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"10" червня 2019 р. м ХарківСправа № 922/1690/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України (місто Київ)
до 1. Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (місто Харків) , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" (місто Харків)
про визнання недійсним договору та повернення приміщення
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України про визнання недійсним Договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг № 9/19 від 02 січня 2019 року, укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" (відповідач 2), а також зобов'язання повернути за актом прийому-передачі державі - Міністерству оборони України в особі Державного підприємства "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" приміщення сховища № 7 інв. № 30, площею 423 кв.м., розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Цементна, 3.
Позов обґрунтовано тим, що Договір про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг № 9/19 від 02 січня 2019 року укладено між Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" як удаваний правочин.
Дослідивши матеріали позовної заяви Військового прокурора Харківського гарнізону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.
По-перше, вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до частини п'ятої 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 ГПК України).
Відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень (частина 4).
З наведених норм господарського процесуального законодавства, а також приписів Закону України "Про прокуратуру" випливає, що прокурор є процесуальним позивачем у справі - тобто особою, яка ініціює відкриття провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у випадках, коли це прямо дозволено законом.
При цьому відповідно до Закону України "Про прокуратуру" підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.
В свою чергу інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва.
Саме лише посилання в позовній заяві військового прокурора на те, що пред'явлення зазначеного позову в інтересах держави в особі Міністерства оборони України викликано необхідністю захисту інтересів держави у суді, оскільки використання майна без достатніх правових підстав безпосередньо порушує інтереси останнього на раціональне та правомірне використання нерухомого державного майна, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва.
Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.
Суд також звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 р. по справі № 924/1237/17.
Зокрема, як встановлено судом, прокурор в позовній заяві визначив Міністерство оборони України як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, проте документального підтвердження того, що вказана особа неналежним чином здійснює свої повноваження суду не надано.
Крім того, військовим прокурором Харківського гарнізону не надано документального підтвердження того, що Міністерство оборони України, яким, в особі Державного підприємства "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" укладено оспорюваний правочин (Договір про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг № 9/19 від 02 січня 2019 року) не наділено правом та/або позбавлено права звернення з позовними заявами.
Також прокурором не надано доказів звернення Міністерства оборони України до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" та, відповідно, невжиття останнім заходів до подання відповідного позову. Так, під час дослідження матеріалів позовної заяви у даній справі, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Міністерством оборони України, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
Поряд із цим судом встановлено, що листом за № 24-3068 вих-19 від 28.05.2019 військовим прокурором Харківського гарнізону повідомлено Міністерство оборони України про намір щодо захисту інтересів держави шляхом пред'явлення до суду позову про визнання недійсним договору та повернення приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків". Однак, докази надіслання зазначеного листа за № 24-3068 вих-19 від 28.05.2019 на адресу Міністерства оборони України відсутні (до позовних матеріалів прокурором не подано).
При цьому, суд також зазначає, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
Вищевикладена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №927/246/18 та узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.
З огляду на зазначені обставини та з урахуванням положень частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що військовим прокурором Харківського гарнізону не надано належних та допустимих доказів, відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують необхідність здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Міністерства оборони України.
По-друге, згідно з пунктами 8, 10 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити також: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, всупереч вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України військовим прокурором Харківського гарнізону не зазначено в позовній заяві інформації щодо наявності у прокурора або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; не надано письмового підтвердження про те, що прокурором не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.).
Згідно частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що військовим прокурором Харківського гарнізону заявлено дві вимоги: визнання недійсним Договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг № 9/19 від 02 січня 2019 року та зобов'язання повернути за актом прийому-передачі державі - Міністерству оборони України в особі Державного підприємства "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" приміщення сховища № 7 інв. № 30, площею 423 кв.м.
Так, вимога щодо визнання недійсним договору має немайновий характер. Разом з тим, обґрунтовуючи позов в частині повернення приміщення сховища № 7 інв. № 30, прокурор посилається на те, що ДП "ХКМТЗ" використовує спірне майно без достатніх правових підстав. Крім того, враховуючи те, що спірні приміщення сховища № 7 інв. № 30 за вищевказаним договором в користування відповідачів не передавалися, вимога щодо повернення таких приміщень не може вважатися похідною та розцінюється судом як витребування майна із чужого незаконного володіння, а отже, за своїм змістом має майновий характер.
Враховуючи наведене, військовий прокурор Харківського гарнізону звертаючись до суду із даним позовом, мав визначити його ціну з урахуванням вартості приміщення сховища № 7 інв. № 30, площею 423 кв.м., розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Цементна, 3 та розрахувати судовий збір у відповідному розмірі.
Суд також зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Однак, військовим прокурором Харківського гарнізону до позовної заяви надано жодним чином не засвідчену копію платіжного доручення № 79 від 20.02.2019 на суму 3 842,00 грн. (тобто як за дві вимоги немайнового характеру) із призначенням платежу: "суд.збір за под. позов. заяви війс. прок. Харк. гарніз. до ТОВ"АТП"Харківські будматеріали".
Суд зазначає, що вказана копія платіжного доручення із призначенням платежу до відповідача - ТОВ "АТП "Харківські будматеріали" не може бути прийнята господарським судом в якості оригіналу доказів сплати судового збору за подання даного позову ( поданого до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Харків" (відповідач 2)), в передбачених законом порядку і розмірі.
Згідно приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позовну заяву подано військовим прокурором Харківського гарнізону без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати прокурору строк на усунення відповідних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити позовну заяву військового прокурора Харківського гарнізону без руху.
2. Встановити військовому прокурору Харківського гарнізону строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали.
3. Визначити військовому прокурору Харківського гарнізону спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів, відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують необхідність здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Міністерства оборони України;
- подання до суду належних та допустимих, відповідно до вимог процесуального закону, доказів надіслання на адресу Міністерства оборони України листа за за № 24-3068 вих-19 від 28.05.2019;
- зазначення інформації щодо наявності у прокурора або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- підтвердження прокурора про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- визначення ціни позову (у зв'язку із необхідністю розрахунку розміру судового збору);
- надання до суду доказів оплати судового збору, визначеного в сумі 1,5% від вартості приміщення сховища № 7 інв. № 30, площею 423 кв.м., розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Цементна, 3, яке підлягає поверненню.
Військовому прокурору Харківського гарнізону також надати суду докази надіслання копій вказаних доказів сторонам у позовній заяві.
4. Окремо попередити прокурора про те, що частиною четвертою статті 174 ГПК України визначено: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалу підписано 10.06.2019.
Суддя В.В. Рильова