79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.06.2019 Справа № 914/615/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., розглянув в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання справу за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ”, м.Добропілля, м. Білицьке Донецької області,
до відповідача Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ, в особі Регіональної філії «Львівська залізниця”, м. Львів,
про стягнення 2857,57 грн.
За участю представників:
від позивача: не викликались,
від відповідача: не викликались.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство “ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ”, м.Добропілля, м. Білицьке Донецької області звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ, в особі Регіональної філії Львівська залізниця”, м. Львів, 2857,57 грн. вартості нестачі вугілля.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач стверджує, що з метою виконання Договору від 28.12.2017 р. за № 607-ПУ-ПТП, він завантажив вугілля кам'яне марки ДГ 0-100 у піввагон № 53485066 в кількості 65800 кг. Вказане підтверджується накладною № 52047214 від 29.09.2018 р. Цей вантаж позивач передав для перевезення відповідачу. Факт маркування поверхні вантажу підтверджується накладною. Вантаж мав прибути на станцію Бурштин Львівської залізниці.
На станції Покровськ Донецької залізниці 01.10.2018р. складено комерційний акт №482004/485 загальної форми №1673, яким підтверджується, що у ході комісійного переваження вагону №53485066, при переважуванні на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах, виявлено нестачу 1750 кг вантажу у вагоні. Вказаним комерційним актом також підтверджено, що поверхня вантажу у вагоні була нижче рівня бортів на 20 см, вкатана, маркована повздовжніми борознами, над 1-5 люками, праворуч виїмка 750 см х 60 см х 30 см, над 7 люком виїмка 120 см х 100 см х 30 см. Вагон бездвірний, люки закриті, течі вантажу немає, вагон у технічному відношенні - справний.
Позивач, врахувавши норму ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України та п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива, відняв від ваги вантажу, нестачу якого виявлено, норму природної втрати вантажу під час перевезення (1 %), просить стягнути з відповідача 2857,57 грн. вартості 1092 кг нестачі вугілля, з ПДВ.
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на норми ст. 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 174, 193, 224, 225, 306-308 Господарського кодексу України, ст. ст. 23, 26 Закону «Про залізничний транспорт», ст. ст. 110, 113-115, 129 Статуту залізниць України.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що згідно з ч. 2 п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів завантажених у вологому стані, а не 1 % як це вважає позивач. Тому, норма природної втрати вугілля у вагоні № 53485066 становить 1316 кг, а нестача складає 434 кг вантажу.
Крім цього, відповідач посилається на відсутність доказів того, що залізницею не забезпечено схоронності вантажу, що були наявні сліди доступу до вантажу. Таких відміток немає і в комерційному акті.
Відповідач вказує на те, що позивачем не доведено наявності у нього шкоди, оскільки не надано доказів оплати спірного вантажу за ціною відправника. Не доведено, на думку відповідача, й вартість фактичних збитків.
Відповідач також посилається на норми ст. ст. 908, 924 ЦК України, ст. ст. 224, 225, 307, 308, 314 ГК України, ст. ст. 31, 32 Статуту залізниць України, §§5-8 «Технічних умов розміщення у рухомому складі вантажів дрібних фракцій, що перевозяться без тари».
Заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09.04.2019 р. ухвалено відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження , без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Відповідачем 15.04.2019 р. надіслано на адресу суду відзив та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 19.04.2019 р. задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача доказів.
На виконання вимог ухвали суду від 19.04.2019 р. позивачем 16.05.2019 р. надано суду витребувані його ухвалою докази.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит Господарського суду Львівської області від 10.06.2019р., найменуванням відповідача є Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ, в особі Регіональної філії «Львівська залізниця” Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Мотивувальна частина рішення.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
28 грудня 2017 р. між ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (далі - Замовник) та ПАТ “ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ” (далі - Виконавець) укладено договір № 607-ПУ-ПТП. Відповідно до умов цього Договору, Замовник зобов'язувався передати (поставити) позивачу вугілля для збагачення, оплатити послуги позивача, пов'язані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов'язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат Замовнику, в строки та на умовах, обумовлених договором та специфікаціями (п.п. 1.1.-1.1.3. Договору).
Додатковою угодою від 19 квітня 2018 р. названі вище сторони продовжили строк дії договору № 607-ПУ-ПТП до 19.04.2019 р.
Позивач 29.09.2018 р. завантажив у вагон № 53485066 вугілля кам'яне марки г-газовий, випущений із вугілля шахт «Західного Донбасу», насипом, відповідно до заяви відправника - вугілля кам'яне ДГ-100 УДК № 100. Вантаж «укатано» катком, марковано в формі поперечних полос, трикутної форми. Цей вантаж позивачем передано Залізниці для його доставки до станції призначення - Бурштин і передачі вантажоодержувачу ДТЕК Бурштинська ТЕС ПАТ “ДТЕК Західенерго”. Наведене підтверджується накладною № 52047214.
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
На станції Покровськ Донецької залізниці 01.10.2018 р. складено комерційний акт № 482004/485/138. Вказаний акт свідчить про те, що згідно з актом загальної форми № 1673 від 01.10.2019 р. проведено комісійне переважування вагону № 53485066. У ході переважування вагону на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявлено, що маса нетто вантажу 64050 кг (брутто (87350 кг) - тара (23300 кг) = нетто (64050 кг)). Зазначена вага була меншою, ніж та, яку вказано у накладній № 52047214, на 1750 кг. У комерційному акті також зазначено, що поверхня вантажу у вагоні була нижче рівня бортів на 20 см, «вкатана», маркована повздовжніми борознами. Над 1-5 люками праворуч наявна виїмка 750 см х 60 см х 30 см, над 7 люком - виїмка 120 см х 100 см х 30 см. Вагон бездвірний, люки закриті, «течі» вантажу немає. Вагон в технічному відношенні - справний.
Згідно з довідками позивача (відправника) № 1/775, ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”, вартість 1 тони відвантаженого вугілля, яке передавалось відповідачу для перевезення у вагоні № 53485066 на підставі накладної № 52047214, становила 2616,82 грн. з ПДВ
У подальшому, після видачі вантажу вантажоодержувачу, останній передав право на пред'явлення позову до залізниці вантажовідправнику - Публічному акціонерному товариству ,,ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ'', що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній № 52047214 від 29.09.18 р. та відповідає вимогам ст. 133 Статуту залізниць України.
На підставі наведеного, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, беручи до уваги відзив, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, сумі 1135,7 грн., виходячи з такого.
Перевезення вантажу, відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
За договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (ст. 909 Цивільного кодексу України).
Згідно з п.2 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Нормами ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Як встановлено судом на підставі залізничної накладної № 52047214 від 29.09.2018 р., позивач передав відповідачу для перевезення 65800 кг вугілля кам'яного ДГ 0-100 УДК № 1000.
Згідно з нормами ст. 6 Статуту та п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Отже, відповідно до договору перевезення, яким згідно із статтею 6 Статуту, є залізнична накладна, залізницею надавалися послуги позивачу по перевезенню вантажів.
Відповідно до приписів ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до приписів ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт”, залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Частина 2 ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт”, а також ст. 113 Статуту містять аналогічні правові норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно з ст. ст. 110, 113 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Встановлення факту наявності у вагоні № 53485066 станом на 01 жовтня 2018 р. на 1750 кг менше вантажу, ніж вказано у накладній № 52047214 від 29.09.2018 р., на підставі якої перевозився цей вантаж, підтверджується комерційним актом № 482004/485/139. Цей комерційний акт складено 01 жовтня 2018 р. на станції Покровськ Дон.
Комерційним актом від 01 жовтня 2018 р. підтверджується порушення маркування вантажу, спричинене виїмками, наявними над люками 1-5 та 7, які не могли утворитись при завантаженні вагону та його транспортуванні. Вантаж насипаний у вагон укатувався катком та маркувався поперечними полосами трикутної форми перед відправкою. Витікання вантажу виключено, оскільки при складенні комерційного акту встановлено, що вагон перебував у технічно справному стані, витікання вантажу з вагона не було, люки вагона закриті, двері відсутні.
У матеріалах справи немає та відповідачем суду не надані докази того, що втрата/нестача 434 кг вантажу відбулась не з вини відповідача
Що стосується решти 1316 кг нестачі вугілля, то відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 р. за №862/5083, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Вантаж здавався позивачем до перевезення у вологому стані. Вказане судом встановлено на підставі його характеристик, наведених у специфікації від 01.10.2018 р. до Договору № 607-ПУ-ПТП та довідках позивача № 1/175. Вологість вантажу, який передавався для перевезення, становила 13,7 %.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що втрата вантажу у межах 2% від його загальної маси є природною втратою маси вантажу та вина відповідача у такій втраті вантажу відсутня. Такі висновки суду відповідають висновкам Західного апеляційного господарського суду, зробленими у його постанові від 04.12.2018 р. у справі № 914/624/18.
Вирішуючи спір у справі, суд також виходить з того, що згідно з ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Судом встановлено, що у накладній 52047214 від 29.09.2018 р. міститься переуступний напис ПАТ “ДТЕК Західенерго”, за підписами відповідальних працівників підприємства, які скріплені печаткою підприємства. Вказане свідчить про передачу права на пред'явлення позову Публічному акціонерному товариства ,,ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ'' (вантажовідправнику), що відповідає приписам ст. 133 Статуту залізниць України.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Слід зазначити, що на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, оскільки протилежного сторонами не доведено.
Крім того, залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагона та вантажу. Комерційний акт 482004/485/138 від 01.10.18 р., не містить відомостей про те, що вагон № 53485066 технічно несправний і вказане могло призвести до втрати вантажу.
Отже, втрата, нестача або пошкодження 434 кг вантажу під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне виконання зобов'язань за договором перевезення та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності для залізниці.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно з частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Судовий збір у справі на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 247-252, 327 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Львівська залізниця” Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ” (85043, Донецька область, м.Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1 А, код ЄДРПОУ 00176549) 1135,7 грн. вартості нестачі вантажу та 763,47 грн. судового збору
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бортник О.Ю.