10 червня 2019 року
Київ
справа №460/3021/18
адміністративне провадження №К/9901/15661/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №460/3021/18
за позовом ОСОБА_1
до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання до вчинення дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року позов задоволено частково.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року змінено шляхом доповнення в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати у розмірі 704,80 грн сплаченого судового збору. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В січні 2019 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката. В обгрунтування заяви зазначив, що в прохальній частині позову він просив стягнути вказані витрати в сумі 2000 грн та надавав відповідні докази.
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 рок, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області пропорційну частину судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
31 травня 2019 року від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі № 460/3021/18, предметом якої є оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахування відповідного стажу роботи, який дає право на призначення грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, 31 травня 2019 року до Верховного Суду від скаржника також надійшла касаційна скарга на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі № 460/3021/18. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Аналогічні правові позиції викладені в ухвалах Верховного Суду у справі № 0940/1790/18 від 14 травня 2019 року, у справі № 804/455/15 від 15 травня 2019 року, у справі № 2340/4593/18 від 16 травня 2019 року, у справі № 0940/1759/18 від 17 травня 2019 року.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі № 460/3021/18 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.В. Желєзний
Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко
Судді Верховного Суду