10 червня 2019 року
Київ
справа №1440/2341/18
адміністративне провадження №К/9901/15772/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31 серпня 2018 року № 2 «ДС» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України з огляду на таке.
За приписами частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Однак, позивачем під час звернення з цією касаційною скаргою зазначену вимогу виконано не було, а тому наявність таких недоліків перешкоджає суду прийняти скаргу до провадження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), (частина друга статті 169 КАС України).
Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (2018 рік) ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду у 2018 році, заявив вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 1409,60 грн (200% від (1762,00 грн*0,4).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - 31219207026007; код банку отримувача (МФО) - 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207; призначення платежу: «*;101; _____ (код за ЄДРПОУ/РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Разом з тим, подана касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із скрутним майновим станом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У частині другій статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Втім, матеріали касаційної скарги не містять доказів, з якими зазначені норми Закону пов'язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення скаржника від його сплати або відстрочення, жодних доказів щодо його майнового стану, зокрема, довідки з органу ДФС про відсутність доходів за попередній календарний рік не надано, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи вищезазначене касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням строку для виправлення вказаних недоліків шляхом надання до суду доказів на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті судового збору в установленому законодавством порядку та розмірі або документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 1440/2341/18 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду