10 червня 2019 року
Київ
справа №640/18010/18
адміністративне провадження №К/9901/15933/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу, підписану від імені Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) адвокатом Кір'яковим Артуром Сергійовичем на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі № 640/18010/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полюс" до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування доручення,-
Приватне акціонерне товариство "Полюс" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив визнати протиправним та скасувати доручення від 30 жовтня 2018 року №004-7976 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, позов Приватного акціонерного товариства "Полюс"- задоволено
На зазначені судові рішення подана касаційна скарга, яка від імені Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підписана адвокатом Кір'яковим Артуром Сергійовичем.
Касаційна скарга, що надійшла до суду 04.06.2019, не відповідає вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України і підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не підтвердила належним чином свої повноваження щодо підписання такої скарги.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
Частинами третьою і четвертою статті 1312 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво іншої особи у Верховному Суді відповідно до статті 1312 цієї Конституції з 01 січня 2017 року здійснюється виключно адвокатами.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (тобто до 30 вересня 2016 року), здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.
Згідно з частинами першою та третьою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Згідно ст.ст. 248, 249 ЦК України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 14 Положення про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», положеннями статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями): ордеру, виданого на ведення справи в суді чи договору і свідоцтва або довіреності.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, вона підписана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокат ОСОБА_1.
Відповідно до частин. 1, 2, 6, 8 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
До касаційної скарги надано ксерокопію довіреності від 01.03.2019 за № 043-445, виданої від імені Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) В.о. Директора ОСОБА_3, якою уповноважено адвоката ОСОБА_1 представляти інтереси підприємства.
Ксерокопія довіреності, яка подана до касаційної скарги, засвідчена підписом повіреної особи, а не довірителем, у зв'язку з чим не визнається судом належним чином оформленою, оскільки така форма посвідчення не є достовірним доказом уповноваження довірителем ОСОБА_1 на представництво інтересів Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у суді.
Тобто у матеріалах касаційної скарги відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення Комунального підприємства реалізувати своє право на касаційне оскарження судових рішень через представника та, відповідно, обсяг повноважень, наданий цьому представнику.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи, що до касаційної скарги не додано документів, які б підтверджували волевиявлення Комунального підприємства на надання повноважень ОСОБА_2 щодо його представництва у Верховному Суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Аналогічна правова позиція стосовно застосування пункту першого частини п'ятої статті 332 КАС України викладена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 26 липня 2018 року у справі № 809/258/18, від 14 вересня 2018 року у справі № 826/7342/18, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/7342/18, від 22 жовтня 2018 року у справі № 815/1801/18, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/14291/18, від 12 грудня 2018 року у справі № П/9901/939/18.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Враховуючи вимоги пункту першого частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.
Керуючись ст.ст. 59, 332, 359 КАС України
Касаційну скаргу підписану від імені Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) адвокатом Кір'яковим Артуром Сергійовичем на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі № 640/18010/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полюс" до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування доручення- повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Тацій