10 червня 2019 року
м. Київ
справа №823/1547/17
адміністративне провадження №К/9901/16114/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі № 823/1547/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "ЗЛАТОГОР" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
06.06.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС направлені до суду поштою 04.06.2019.
Виходячи з положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України останнім днем для оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 було 06.07.2018, що дає підстави вважати, що вищезгадану касаційну скаргу подано до суду після закінчення строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що попередньо подану ним касаційну скаргу у цій справі ухвалою Верховного Суду від 05.09.2018 повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків касаційної скарги - не сплатою судового збору. Скаржник просить врахувати, що ним було вжито всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги, проте через обставини, які не залежали від його волі (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений своєчасно. Також у порушеному клопотання скаржник просить відстрочити йому сплату судового збору.
Оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у цій справі, колегія суддів вважає їх неповажними, з огляду на наступне.
Як вбачається з зібраних матеріалів касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 05.09.2018 відповідачу було повернуто попередньо подану ним касаційну скаргу у цій справі, оскільки скаржник на пропозицію суду не сплатив судовий збір.
Зазначену ухвалу касаційного суду скаржник отримав 14.09.2018, проте повторно подав касаційну скаргу до суду лише 04.06.2019 без документу про сплату судового збору, що свідчить про необґрунтовано значне зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією скаргою у найкоротший термін не маючи для цього об'єктивних перешкод.
Поряд колегія суддів вважає за доцільне відзначити, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, як склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання щодо виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Крім цього, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на неможливість своєчасно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження у цій справі, є безпідставними та необґрунтованими враховуючи і те, що скаржником не надано суду жодного належного доказу щодо своєї неплатоспроможності на протязі майже річного періоду.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подання касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім цього, як встановлено раніше, скаржник документ про сплату судового збору до касаційної скарги не долучив, проте просить суд відстрочити його сплату.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Крім цього, заявником не надано суду жодного підтверджуючого документа про свою неплатоспроможність.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2018 році щодо майнової вимоги у розмірі 4 063 551 гривень.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведене та виходячи з того, що станом на січень 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 762 гривень, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 121 906, 54 гривень (4 063 551 гривень * 1,5% < 350 РПМПО)* 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207, призначення платежу: « 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд».
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження Офісом великих платників податків ДФС рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі № 823/1547/17.
Клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі № 823/1547/17 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- для повідомлення інших поважних причини пропуску строку на касаційне оскарження;
- для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду