10 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/913/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 11.04.2019
у складі колегії суддів: Богатиря К. В. (головуючий), Бєляновського В. В., Поліщук Л. В.
за заявою ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія"
про визнання банкрутом
02.05.2019 ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 923/913/18.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/913/18 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, як такої, що не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1 921,00 грн.
Відтак, звертаючись у травні 2019 року до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство № 923/913/18, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 1 921,00 грн, тобто виходячи із ставки судового збору як на ухвалу суду.
Проте, касаційна скарга ОСОБА_1 судовим збором не оплачена, натомість скаржником заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору на час розгляду касаційної скарги, яке обґрунтовано тяжким фінансовим станом і значною сумою судового збору, що підлягає сплаті.
Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, заявником не надано жодних доказів відсутності у нього належної суми коштів для сплати судового збору та доказів складного фінансового становища.
Зважаючи на викладене, не вбачається правових підстав для задоволення клопотання скаржника про розстрочення сплати судового збору.
При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 923/913/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати суду докази сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 923/913/18.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 923/913/18 залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько