29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/709/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
боржника - ліквідатор Белова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 18.03.2019
у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючого), Отрюха Б.В., Доманської М.Л.
та на постанову Господарського суду міста Києва
від 06.02.2019
у складі судді: Мандичева Д.В.
у справі № 910/709/19
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева торговельна компанія"
про банкрутство,-
1. У січні 2019 ліквідатор ТОВ "Міжгалузева торговельна компанія" звернувся до місцевого суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство у зв'язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.
2. Ухвалою Господарського суду м.Києва від 24.01.2019 заяву ТОВ "Міжгалузева торговельна компанія" було прийнято до розгляду, засідання призначено на 30.01.2019.
3. Ухвалою Господарського суду м.Києва від 30.01.2019 відкрито провадження у справі № 910/8953/18 про банкрутство ТОВ "Міжгалузева торговельна компанія" та призначено наступний розгляд справи у підсумковому засіданні на 06.02.2019.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
4. Постановою господарського суду м.Києва від 06.02.2019 по справі №910/709/19 визнано банкрутом ТОВ "Міжгалузева торговельна компанія"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута Бєлову Олену Анатоліївну.
5. Не погоджуючись з винесеною постановою суду, ГУ ДФС у м.Києві подало апеляційну скаргу на, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження по справі №910/709/19.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану постанову залишено без змін.
7. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.
7.1 ТОВ "Міжгалузева торговельна компанія" зареєстроване як юридична особа Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією з присвоєнням ідентифікаційного коду 37701112.
7.2 Як вбачається з поданого до місцевого суду статуту та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження вказаного товариства станом на листопад 2018 року - 01133, м.Київ, б-р. Л.Українки, 21, приміщення 201, предметом діяльності, серед іншого,оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.
7.3 04.10.2018 рішенням учасників ТОВ "Міжгалузева торговельна компанія" було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації за рішенням учасників у зв'язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарської діяльності. Також загальними зборами учасників було вирішено призначити ліквідатором товариства Бєлову Олену Анатоліївну.
7.4 На адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві було направлено заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.
7.5 За даними ліквідаційної комісії у підприємства відсутня заборгованість із відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплати заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, виплати авторської винагороди (відповідні відомості в матеріалах справи).
7.6 За наявними у матеріалах справи доказами підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також до Пенсійного фонду України.
7.7 На підтвердження вказаних обставин місцевому суду було подано протокол загальних зборів учасників товариства про ліквідацію підприємства, докази звернення до державного реєстратора та податкового органу з відповідним повідомленням та для з'ясування питання про наявність заборгованості перед бюджетом та позабюджетними державними цільовими фондами, довідки державних реєстраційних органів, що здійснюють реєстрацію майнових активів (різного роду рухомого та нерухомого майна), матеріали інвентаризації тощо.
7.8 Після публікації оголошення про припинення підприємницької діяльності ліквідаційною комісією було встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості боржника складає 571 799 350,15 грн.
7.9 Рухоме та нерухоме майно ліквідаційною комісією не було виявлено, але встановлено наявність дебіторської заборгованості у розмірі 155 974 084,67грн.
7.10 На банківському рахунку товариства наявні кошти у розмірі 6 161,66 відкритим є банківський рахунок, що використовуватиметься у ліквідаційній процедурі, наймані працівники відсутні.
7.11 Обставини виявлення описаних активів та пасивів було відображено в актах інвентаризації та проміжному ліквідаційному балансі підприємства.
7.12 Після проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, встановлено недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.
7.13 Даними статуту підприємства та боржника підтверджено, що у статутному капіталі частка державної власності відсутня.
7.14 22.12.2018 загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення звернутись до господарського суду м.Києва із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, що підтверджено відповідним рішенням.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
8. 03.04.2019 Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 та на постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у справі № 910/709/19, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/709/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.04.2019.
10. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/709/19 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 та на постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 та призначено її розгляд на 15.05.2019 о 15 год. 15 хв.
11. В судовому засіданні 15.05.2019 було оголошено перерву до 12 год. 55 хв. 29.05.2019.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ГУ ДФС у м.Києві подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані постанови судів попередніх інстанцій та припинити провадження по справі №910/709/19.
13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
13.1 Ліквідаційною комісією не дотримано приписи частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України.
13.2 Відповідно до інформації ІС "Податковий блок" ТОВ "Міжгалузева торговельна компанія" залишаються відкритими 19 рахунків в банківських установах.
13.3 Інформація щодо встановлення активу і пасиву боржника є недостовірною.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. Ліквідатором подано відзив на касаційну скаргу в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
15.1 Ліквідатор Белова О.А. в судовому засіданні 29.05.2019 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ліквідатора, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності. Учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
20. Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
21. Згідно частини 1, 2 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
22. Відповідно до частини 1, 5 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію; строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
23. Згідно пункту 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
24. Відповідно до частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом.
25. Згідно частини 3 статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
26. Відповідно до частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходи щодо інвентаризації майна юридичної особи, яка припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
27. Згідно частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідація) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
28. Відповідно до частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
29. Згідно статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.
30. Відповідно до пункту 78.1.7 частини 78.1. статті 78 Податковий кодекс України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушення провадження у справ про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
31. Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, процедура якої визначається частиною 3 статті 110, статтею 111 Цивільного кодексу України.
32. При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення судового провадження згідно з цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
33. Частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України визначено як обов'язок голови ліквідаційної комісії у процедурі самоліквідації не тільки подання до контролюючих органів відповідної звітності, але й своєчасне надання первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Отже, у межах процедури самоліквідації ліквідатор (ліквідаційна комісія) повинен вжити самостійних активних кроків до надання контролюючому органу такої документації для того, щоб він міг виконати свої обов'язки з проведення перевірки суб'єкта господарювання на предмет дотримання податкового законодавства.
34. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
35. Із встановлених судами попередніх обставин не вбачається про надання ліквідатором до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.
36. Всупереч вимогам закону судами попередніх інстанцій не встановлено та не досліджено наявність належних доказів виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог закону та доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника, доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.
37. Окрім того, судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено обставин щодо кількості відкритих рахунків боржника та дійсних активів і пасивів боржника.
38. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про дотримання ліквідатором вимог законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
39. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
40. Оскаржувані постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.
41. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
42. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
43. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
44. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності, а тому постанова суду першої інстанції від 06.02.2019 та постанову суду апеляційної інстанції від 18.03.2019 слід скасувати, а справу № 910/709/19 слід направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
45. При новому розгляді суду необхідно дослідити зібрані у справі докази щодо надання (не надання) ліквідатором до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів; встановити та дослідити наявність належних доказів виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог закону та доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника, доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період; дослідити та встановити обставини щодо кількості відкритих рахунків боржника та дійсних активів і пасивів боржника, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
46. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 910/709/19 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 та на постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у справі № 910/709/19 задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 та постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у справі № 910/709/19 скасувати.
3. Справу № 910/709/19 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко