Постанова від 04.06.2019 по справі 914/2441/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/2441/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - помічника судді - Любимової І.І.;

за участю представників:

Львівської обласної державної адміністрації - Греня Т.Я.,

Державного підприємства «Львіввугілля» - Хробак Г.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» - Дроботько О.В.,

Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» - Овдієнко В.Ю.,

розпорядник майна Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» арбітражний керуючий Постоленко В.О. прийняв участь у судовому засіданні особисто,

розглянув касаційну скаргу Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (вх. № 1778/2018)

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 (про відмову у прийнятті апеляційної скарги)

у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуючий), Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ, чинній з 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами

1. У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2441/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (далі - ПАТ «Львівська вугільна компанія») про банкрутство.

2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія», визнано вимоги кредитора - ПАТ «Альфа-Банк» в розмірі 11 160 835, 01 грн, з яких 11 160 835, 01 грн - безспірні вимоги, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шутку Я.С., здійснено інші процесуальні дії.

3. 25.08.2015 на сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство № 914/2441/15.

4. 12.02.2016 ухвалою Господарського суду Львівської області грошові вимоги Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» визнано в сумі 175 231, 56 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Подання заяви до суду

5. 25.09.2015 на розгляд суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» (далі - ТОВ «Новіком») про визнання кредитором у даній справі (згідно штемпеля на поштовому конверті заява направлена на адресу суду 02.09.2015).

6. В обґрунтування заявлених грошових вимог ТОВ «Новіком» вказував, що ним згідно договору від 03.01.2011 № 030111 отримано від боржника прості векселі серії АА №№ 1700020 - 1700043. Крім того, заявником придбано на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів від 03.03.2012 № 059-10-Б, від 25.01.2010 № 892-08-Б, від 20.07.2009 № 076-09-Б прості векселі серії АА №№ 1700006, 1700007, 1700011 та 1700015. У заяві вказано, що боржником погашено прості векселі серії АА №№ 1700020-1700023, а також частково погашено вексель АА № 1700029 номінальною вартістю 4 000 000 грн, внаслідок чого заборгованість по даному векселю складає 355 421, 79 грн. Як стверджує заявник, заборгованість боржника перед ним за простими векселями серії АА №№ 1700006, 1700007, 1700011, 1700015, 1700024 - 1700043 станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство становить 143 611 698, 49 грн. Заявник грошові вимоги до боржника мотивує нормою статті 43 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, згідно якої держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб навіть до настання строку платежу у разі банкрутства трасата, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні.

Розгляд справи судами

7. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 визнано частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» (далі - ТОВ «Новіком») в сумі 357 857, 79 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Львівська вугільна компанія», з яких 2 436 грн (судовий збір) - перша черга; 355 421, 79 грн (основний борг) - четверта черга.

8. 18.04.2016 постановою Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Новіком» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 у справі № 914/2441/15 залишено без змін.

9. 18.10.2016 постановою Вищого господарського суду України ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 про порушення провадження у справі та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі № 914/2441/15 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Львівської області на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду. До прийняття в установленому порядку рішення за результатами підготовчого засідання виконання обов'язків розпорядника майна та виконання обов'язків керівника Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» покладено на арбітражного керуючого Постоленка В.О.

10. 03.10.2017 Первинною профспілковою організацією незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» до Львівського апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 у справі № 914/2441/15, в якій скаржник просив скасувати зазначену ухвалу і прийняти нове судове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні грошових вимог ТОВ «Новіком».

11. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016.

12. Ця ухвала мотивована тим, що Львівський апеляційний господарський суд уже переглядав ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 у справі № 914/2441/15 за апеляційною скаргою ТОВ «Новіком», а тому, оскільки ухвала суду першої інстанції від 18.03.2016 набрала законної сили, то це виключає можливість перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою іншого учасника справи, зокрема Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія».

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 та передати апеляційну скаргу на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

14. Посилання зроблені на порушення права на апеляційний перегляд справи, що унормовано статтею 129 Конституції України та пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу

15. ДП «Львіввугілля» подало відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Процесуальні аспекти розгляду касаційної скарги

16. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2441/15 Господарського суду Львівської області за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» (вх. № 1778/2018) на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017.

17. 20.03.2018 ухвалою Верховного Суду касаційне провадження за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 у справі № 914/2441/15 зупинено до прийняття в установленому порядку рішення за результатами підготовчого засідання судами попередніх інстанцій.

18. 24.05.2018 ухвалою Господарського суду Львівської області відкрито провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія»; визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ «Альфа-Банк» до боржника в розмірі 11 160 835, 01 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено засідання суду; в задоволенні заяв арбітражних керуючих Гули Я.О. та Мельника Ю.А. про участь у даній справі відмовлено.

19. 04.03.2019 постановою Західного апеляційного господарського суду вимоги апеляційних скарг уповноваженої особи акціонерів боржника ПАТ «Львівська вугільна компанія» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Іфорас», м. Київ, вих. № б/н від 31.07.2018 (вх. ЗАГС 01-05/502/18 від 18.10.2018) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена», м. Нововолинськ, вих. № 371-18 від 19.09.2018 (вх. ЗАГС 01-05/500/18 від 18.10.2018) - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 у справі № 914/2441/15 змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Резолютивну частину ухвали Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 у справі № 914/2441/15 залишено без змін.

20. 08.04.2019 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 у справі № 914/2441/15 та повідомлено учасників справи про дату розгляду цієї касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

23. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016, виходив з того, що Львівський апеляційний господарський суд уже переглядав ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 у справі № 914/2441/15 за апеляційною скаргою ТОВ «Новіком», а тому, оскільки ухвала суду першої інстанції від 18.03.2016 набрала законної сили, то це виключає можливість перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою іншого учасника справи, зокрема Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія».

24. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

25. У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

26. При цьому Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

27. Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

28. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

29. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

30. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

31. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії», пп. 51 і 52).

32. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.

33. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

34. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

35. Як встановлено у справі, ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 визнано частково грошові вимоги ТОВ «Новіком» в сумі 357 857, 79 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Львівська вугільна компанія», з яких 2 436 грн (судовий збір) - перша черга; 355 421, 79 грн (основний борг) - четверта черга.

36. Ухвала Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 у справі № 914/2441/15 щодо грошових вимог ТОВ «Новіком» набрала законної сили у встановленому законом порядку.

37. Відповідно до частини першої статті 91 ГПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

38. Відповідно до частини п'ятої статті 106 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

39. У той же час, згідно з ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

40. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначено, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

41. У рішенні від 12.10.1978 у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

42. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».

43. З огляду на це, Верховний Суд вважає правильним застосування апеляційним судом положень статті 129 Конституції України та статті 91 ГПК України, які надають право суду відмовити у прийнятті апеляційної скарги із встановленням обставин, що виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним судом.

44. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22.03.2018 у справі № 38/5005/6636/2012, від 20.04.2018 у справі № 22/36-10-1307, від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. З урахуванням наведеного, оскільки оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» і про залишення без змін ухвали постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 (про відмову у прийнятті апеляційної скарги) у справі № 914/2441/15.

В. Висновки про правильне застосування норм права

46. Якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом з огляду на набрання судовими рішеннями законної сили (стаття 91 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017).

Г. Судові витрати

47. Понесені Первинною профспілковою організацією незалежної профспілки гірників України ПАТ «Львівська вугільна компанія» у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (вх. № 1778/2018) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 (про відмову у прийнятті апеляційної скарги) залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк