06 червня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/268/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
при секретарі судового засідання Крутіна Ю.С.
розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецавтоінвест”, юридична адреса: вул. Загоринка, 1А, с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область, 48236; поштова адреса: вул. Шептицького, 4, м. Тернопіль , 46008
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів”, вул. Промислова, 5Б, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728
про: стягнення заборгованості на суму 8 600 032,90 грн
За участі редставників сторін:
Позивача: адвокат Ороновська О. М., свідоцтво ТР № 000109 від 24.03.2016 р., ордер ТР № 025070 від 24.05.2019 р.
Відповідача: не прибув.
Учаснику судового процесу оголошено склад суду.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) “Акорд”. Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 року до 20.10.2020 року. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N101VF27D8164449B2.
Суть справи:
24.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецавтоінвест” звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства “Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів” 8 600 032,90 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленої продукції по договору постачання №15/03/18 від 15.03.2018, договору поставки будівельних матеріалів №16/04/18-1 від 16.04.2018 та договору купівлі-продажу №27/04/18 від 27.04.2018 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 8 600 032,9 грн.
Ухвалою від 25.04.2019 позовна заява була залишена судом без руху та встановлено позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви (протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху) шляхом подання суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. 03.05.2019 через канцелярію суду позивачем на виконання вимог ухвали суду від 25.04.2019 згідно супровідного листа подано витребуваний судом доказ - оригінал платіжного доручення №1799 від 03.05.2019 про сплату 129 000 грн судового збору для долучення до матеріалів справи, у зв'язку із чим ухвалою суду від 06.05.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 30.05.2019.
23.05.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву б/н від 22.05.2019 (вх. №9068 від 23.05.2019), в якому останній зазначив, що згідно вищезазначених договорів ПрАТ отримало будівельні матеріалаи від ТОВ «Спецавтоінвест» на загальну суму 8 600 032,90 грн, однак, зважаючи на скрутне матеріальне становище не має змоги сплатити означену суму боргу.
24.05.2019 через канцелярію суду подано відповідь на відзив №144-1 від 23.05.2019 , у якому позивач звертає увагу на те, що у відповідності до приписів ст.ст 76-79 ГПК України, подані сторонами докази повинні бути допустимими, належними, достатніми і достовірними, однак відповідачем всупереч цим вимогам чинного законодавства не надано жодних доказів щодо неможливості оплати боргу на виконання умов договорів купівлі-продажу, що є предметом розгляду даної справи.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).
Ухвалою від 03.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/268/19 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.06.2019.
Представник позивача в судовому засіданні по розгляду спору по суті позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.
Представник відповідача в судове засідання по розгляду спору по суті не зявився, хоча про час та місце проведення цього судового засідання був повідомлений належним чином, однак своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.
Тому, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У 2018 році між ТзОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» та ПрАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» укладено ряд правочинів, зокрема:
- 15.03.2018 договір поставки №15/03/18 (надалі - Договір поставки);
- 16.04.2018 договір поставки будівельних матеріалів №16/04/18-1 (надалі Договір поставки будматеріалів);
- 27.04.2018 договір купівлі-продажу №27/04/18 (надалі - Договір купівлі-продажу).
Згідно п. 1.1. Договору постачання №15/03/18 від 15.03.2018р. ТзОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПрАТ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КШБМ» (Покупець), а останній зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити Товар: щебінь. Згідно п. 2.2. Договору поставки постачання Товару здійснюється транспортом Постачальника. Оплата транспортних послуг здійснюється Покупцем.
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки будівельних матеріалів № 16/04/18-1 від 16.04.2018р. ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПрАТ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КШБМ» (Покупець), а останній зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити Товар (будівельні матеріали), а саме: - щебенева продукція; - бітумну емульсію; -асфальтобетон гарячий та інші види (суміш асфальтобетонна холодна, холодна органо-мінеральна суміш); - щебенево - піщану суміш;- портландцемент. Згідно п. 2.2. Договору поставки будматеріалів поставка Товару здійснюється на об'єкт Покупця за адресою: Тернопільська обл.,Тернопільський р-н, с. Острів, вул. Промислова, 5Б.
У п. 1.1. Договору купівлі-продажу № 27/04/18 від 27.04.2018р. Сторони правочину дійшли згоди про те, що ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» (Продавець) зобов'язується передати у власність ПрАТ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КШБМ» (Покупець), а останній зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити Товар: щебінь. Згідно п. 2.2. Договору купівлі-продажу передача Товару здійснюється шляхом завантаження на транспорт Покупця. Проте сторони погодили, що за взаємною згодою Продавець може здійснювати доставку товару власним транспортом. В такому випадку Покупець зобов'язується оплати транспортні послуги надані Продавцем (п. 2.3. Договору купівлі-продажу).
На виконання вказаних Договорів ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» передано у власність ПрАТ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КШБМ» Товар та надано послуги з його перевезення на загальну суму 8 600 032,90 грн, зокрема:
- по Договору постачання №15/03/18 від 15.03.2018р. на 3 162 669,30 грн., що підтверджується:
- видатковою накладною № 3157 від 01.10.2018р. на суму 407 408,10 грн;
- видатковою накладною №3158 від 09.10.2018р. на суму 671 400,00 грн;
- видатковою накладною №3281 від 20.10.2018р. на суму 888 613,80 грн;
- видатковою накладною №3530 від 22.10.2018р. на суму 398413,80 грн;
- видатковою накладною №3531 від 01.11.2018р. на суму 638413,80 грн;
- видатковою накладною №3608 від 05.11.2018р. на суму 158419,80 грн;
- по Договору поставки будівельних матеріалів № 16/04/18-1 від 16.04.2018р. на 2 954 489,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №2854 від 30.09.2018р. на суму 2 954 489,80 грн;
- по Договору купівлі-продажу № 27/04/18 від 27.04.2018р. на 2 482 873,80 грн, що підтверджується :
- видатковою накладною №2185 від 16.08.2018р. на суму 628 440,00 грн;
- видатковою накладною №2666 від 20.09.2018р. на суму 1277880,00 грн;
- видатковою накладною №3607 від 05.11.2018р. на суму 15 780,00 грн;
- видатковою накладною №3583 від 14.11.2018р. на суму 469 333,80 грн;
- видатковою накладною №3606 від 26.11.2018р. на суму 91 440,00 грн.
Вищезазначені первинні документи бухгалтерського обігу, підписані представниками сторін та засвідчені відтисками печаток юридичних осіб без будь-яких зауважень та заперечень.
Крім того , наявну перед Товараиством заборгованість позивач підтверджує долученими до позовної заяви копіями актів звірок взаєморозрахунків за 2018 рік (по кожному Договору окремо), підписаними представниками обох сторін та засвідченими відтисками печаток юридичних осіб.
Згідно умов Договорів про оплату, оплата за переданий Відповідачу товар проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту оформлення видаткової накладної. Проте, позивач стверджує, що за усною домовленістю між ТзОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» та ПрАТ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КШБМ» було погоджено відтермінування оплати переданого Товару до грудня 2018 року.
З метою досудового врегулювання спору 04.02.2019 року відповідачу направлено претензію за вихідним номером 7, з вимогою оплатити вартість переданого Товару, згідно з умовами укладених між сторонами Договорів, в сумі 8 600 032,90 грн та підписати акти звірки взаєморозрахунків, що додаються до претензії.
У відповідь на отриману претензію, ПрАТ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КШБМ» надіслано на адресу позивача листа за № 15/02 від 15.02.2019 року у якому повідомляє про те, що заборгованість ним визнається, а акти звірки взаєморозрахунків повертає на адресу Товариства підписаними, проте наразі не може провести розрахунку за отриманий Товар та послуги з його перевезення.
Позивач стверджує, що станом на день заявлення позову вимоги щодо оплати заборгованості відповідачем не виконані.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що досягти згоди щодо сплати існуючої заборгованості в добровільному порядку сторонам не вдалося, що слугувало підставою для звернення ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» з позовом до Господарського суду Тернопільської області про примусове стягнення з Приватного акціонерного товариства “Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів” 8600032,90 грн заборгованості.
Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.
Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договорів купівлі-продажу та поставки.
Так відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.
Правовідносини поставки унормовані положеннями ст.712 ЦК України, в силу якої продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, то продавець набуває право вимоги такої оплати (частина 3 статті 692 Цивільного кодексу України).
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Згідно умов укладених між сторонами даної справи Договорів (п. 3.3. Договору постачання №15/03/18 від 15.03.2018, п. 3.3. Договору поставки будівельних матеріалів №16/04/17-1 від 16.04.2018, п.3.3. Договору купівлі-продажу №27/04/18 від 27.04.2018), оплата за переданий Відповідачу товар проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту оформлення видаткової накладної.
Водночас, здійснюючи розрахунок заборгованості у даній справі, позивач обрав для обчислення строку виконання зобов'язання з оплати поставленої Продукції порядок, визначений за усною домовленістю між ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» та ПрАТ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КШБМ» , а саме: відтермінування оплати переданого Товару до грудня 2018 року, водночас письмових доказів такого узгодження зі сторони відповідача позивачем не подано, а судом не здобуто, а тому суд вважає, що для визначення строку оплати у спірних правовідносинах слід застосовувати договірні умови оплати.
Приписами ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлено загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи доведено факт поставки відповідачу Товару та надання послуг з його перевезення на загальну суму 8 600 032,90 грн згідно видаткових накладних № 3157 від 01.10.2018р. на суму 407 408,10 грн; №3158 від 09.10.2018р. на суму 671 400,00 грн; №3281 від 20.10.2018р. на суму 888 613,80 грн; №3530 від 22.10.2018р. на суму 398413,80 грн; №3531 від 01.11.2018р. на суму 638413,80 грн; №3608 від 05.11.2018р. на суму 158419,80 грн; №2854 від 30.09.2018р. на суму 2 954 489,80 грн; №2185 від 16.08.2018р. на суму 628 440,00 грн; №2666 від 20.09.2018р. на суму 1277880,00 грн; №3607 від 05.11.2018р. на суму 15 780,00 грн; №3583 від 14.11.2018р. на суму 469 333,80 грн; №3606 від 26.11.2018р. на суму 91 440,00 грн., що долучені до матеріалів справи. Жодних зауважень чи застережень на час підписання цих первинних бухгалтерських документів щодо якості, кількості чи відступу позивача від досягнутих у Договорах домовленостей відповідачем заявлено не було. Доказів, які б засвідчували протилежне, учасниками цього спору суду не надано. Окрім того, факт поставки відповідачу продукції на вказану суму підтверджується, серед іншого, наявним у справі копіями актів звірок взаєморозрахунків за 2018 рік (по кожному Договору окремо), підписаними представниками обох сторін та засвідченими відтисками печаток юридичних осіб, а також визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву б/н від 22.05.2019 (вх. №9068 від 23.05.2019).
Зібрані у справі докази свідчать про те, що відповідач, всупереч умовам укладених Договорів щодо термінів оплати Товару, його (Товару) вартість не оплатив, у зв'язку із чим станом на 24.04.2019 (день заявлення позову) його заборгованість становить 8 600 032,90 грн.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 8 600 032,90 грн суд вважає правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України порушене право ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача вказаної суми боргу.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а відтак підлягають до задоволення шляхом стягнення з ПрАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» 8 600 032 грн 90 коп. боргу , з яких 3 162 669 грн 30 коп. боргу по Договору постачання №15/03/18 від 15.03.2018; 2 954 489 грн 80 коп. боргу по Договору поставки будівельних матеріалів № 16/04/18-1 від 16.04.2018 та 2 482 873 грн 80 коп. по Договору купівлі-продажу № 27/04/18 від 27.04.2018.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Крім того, судом враховано, що у поданому 23.05.2019 відповідачем відзиві на позовну заяву б/н від 22.05.2019 (вх. №9068 від 23.05.2019) останнім визнано позовні вимоги у повному обсязі.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 4 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
Позивач при поданні позову за платіжним дорученням від 03.05.2019 за №1799 сплатив до Державного бюджету України 129 000 грн. 00 коп. судового збору.
В зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору (64500грн. 25 коп.).
Керуючись ст.ст. 76-79, 123, 129-130, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів” (вул. Промислова, 5Б, АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , Тернопільський район, Тернопільська область, 47728, ідент. код 05398154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецавтоінвест” (юридична адреса: вул. Загоринка, 1А, с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область, 48236; поштова адреса: вул. Шептицького, 4, м. Тернопіль , 46008, ідент. код 33589252) заборгованість в сумі 8 600 032 (вісім мільйонів шістсот тисяч тридцять дві) грн 90 коп., з яких 3 162 669 (три мільйони сто шістдесят дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн 30 коп. боргу по Договору постачання №15/03/18 від 15.03.2018; 2 954 489 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн 80 коп. боргу по Договору поставки будівельних матеріалів № 16/04/18-1 від 16.04.2018; 2 482 873 (два мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн 80 коп. по Договору купівлі-продажу № 27/04/18 від 27.04.2018 та 64500 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот) грн. 25 коп. в повернення сплаченого судового збору.
3. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю “Спецавтоінвест” (юридична адреса: вул. Загоринка, 1А, с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область, 48236; поштова адреса: вул. Шептицького, 4, м. Тернопіль , 46008, ідент. код 33589252) судовий збір в сумі 64500 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот) грн. 25 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням №1799 від 03.05.2019.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 10.06.2019
Суддя Н.М. Бурда