Рішення від 30.05.2019 по справі 916/644/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"30" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/644/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Стеценко О.О. - на підставі посвідчення №047394 від 11.07.2017р.

Від МОУ: Кравчук М.О. - на підставі довіреності №220/529/д від 03.12.2018р.

Від КЕВ міста Миколаїва: Онищенко Л.В. - на підставі витягу з наказу №58 від 14.06.2016р.

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши справу №916/644/19 за позовом Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїва до відповідача - Приватного підприємства “Артек-Союз” про стягнення 677 334,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїва звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватне підприємство “Артек-Союз” про стягнення 677 334,98 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2019 року, за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/644/19 за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого засідання на 18.04.2019 року о 10:30 год.

17.04.2019р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив за вх.ГСОО№7691/19 на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідач вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку із тим, що на думку відповідача позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2019р. було відкладено підготовче засідання на 14.05.2019р. о 12:10 год.

02.05.2019р. на адресу господарського суду Одеської області від позивача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїва надійшла відповідь на відзив за вх.ГСОО№8492/19, відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

08.05.2019р. на адресу господарського суду Одеської області від позивача Військового прокурора Миколаївського гарнізону надійшла відповідь на відзив за вх.ГСОО№8993/19, відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2019р. було закрито підготовче провадження із призначення справи №916/644/19 за позовом Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїва до відповідача - Приватного підприємства “Артек-Союз” про стягнення 677 334,98 грн. до розгляду по суті на 30.05.2019р. о 11:30 год.

30.05.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

12.06.2017р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (далі - КЕВ м. Миколаєва) та Приватним підприємством «Артек-Союз» (далі - ПП «Артек-Союз») був укладений договір про відшкодування вартості електропостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування (КЕКВ 2273) №216 (далі - Договір).

Відповідно до додаткових угод №1 від 22.01.2018р. та №2 від 02.01.2019р. вищевказаний договір був пролонгований до 31.12.2018р. та 31.03.2019р. відповідно.

Відповідно до умов Договору (п.п. 1.1, 1.2.) КЕВ м. Миколаєва забезпечує ПП «Артек-Союз» електричною енергією, отриманою від ПАТ «Миколаївобленерго» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, а ПП «Артек-Союз» відшкодовує вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору харчування №286/2/17/13 від 31.03.2017р. про закупівлю харчування для кожної військової частини, до площ яких має доступ ПП «Артек-Союз», та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що відповідно до ст. 631 ЦК України, діє Договору розповсюджується на правовідносини, що виникли між Сторонами з 01.04.2017р.

Відповідно до п.п. 2.4.2, 2.4.3, 2.4 Договору, ПП «Артек-Союз» зобов'язується своєчасно, тобто протягом 10 банківських днів після отримання від КЕВ м. Миколаєва рахунку-фактури, акта виконаних робіт, відшкодовувати вартість спожитої активної та перетікання реактивної електроенергії на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м. Миколаєва.

ПП «Артек-Союз» протягом п'яти днів з дати одержання акта виконаних робіт зобов'язується повернути КЕВ м. Миколаїв один примірник оригіналу акту виконаних робіт, підписаний уповноваженим представником ПП «Артек-Союз» та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта виконаних робіт. У випадку не повернення ПП «Артек-Союз» підписаного оригіналу акту виконаних робіт, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від підписання протягом п'яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт, такий акт вважається підписаним ПП «Артек-Союз» без зауважень (п.п. 3.5.1 та 3.5.2 Договору).

Позивач - КЕВ м. Миколаїв надає електричну енергію ПП «Артек-Союз» за тарифами, встановленими постачальною організацією - ПАТ «Миколаївобленерго» - для КЕВ м. Миколаїв на підставі договору про закупівлю товарів за державні кошти (п. 3.12 Договору).

На виконання умов Договору позивачем в установлені строки та на встановлених умовах було забезпечено відповідача електроенергією протягом листопада 2018 року - січня 2019 року на загальну суму 651 040,26 грн., які складаються з 645 430,93 грн. - активна електроенергія, 5 609,33грн. - реактивна електроенергія.

Однак відповідачем свої зобов'язання за договором було виконано частково, внаслідок чого утворилась заборгованість загальну суму 651 040,26 грн., які складаються з 645 430,93 грн. - активна електроенергія, 5 609,33грн. - реактивна електроенергія.

З наведених підстав, Військовий прокурор Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїва звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватне підприємство “Артек-Союз” про стягнення 677 334,98 грн.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Положенням ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, зо виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тошо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склались на підставі Договору про відшкодування вартості електропостачання, спожитого в процесі надання харчування (КЕКВ 2273) №216 від 12.06.2017р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2017р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (далі - КЕВ м. Миколаєва) та Приватним підприємством «Артек-Союз» (далі - ПП «Артек-Союз») був укладений договір про відшкодування вартості електропостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування (КЕКВ 2273) №216 (далі - Договір).

Додатковими угодами №1 від 22.01.2018р. та №2 від 02.01.2019р. вищевказаний договір був пролонгований до 31.12.2018р. та 31.03.2019р. відповідно.

Відповідно до умов Договору КЕВ м. Миколаєва забезпечує ПП «Артек-Союз» електричною енергією, отриманою від ПАТ «Миколаївобленерго» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, а ПП «Артек-Союз» відшкодовує вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору харчування №286/2/17/13 від 31.03.2017р. про закупівлю харчування для кожної військової частини, до площ яких має доступ ПП «Артек-Союз», та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього Договору. (п.п. 1.1, 1.2.)

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що відповідно до ст. 631 ЦК України, діє Договору розповсюджується на правовідносини, що виникли між Сторонами з 01.04.2017р.

Відповідно до п.п. 2.4.2, 2.4.3, 2.4 Договору, ПП «Артек-Союз» зобов'язується своєчасно, тобто протягом 10 банківських днів після отримання від КЕВ м. Миколаєва рахунку-фактури, акта виконаних робіт, відшкодовувати вартість спожитої активної та перетікання реактивної електроенергії на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м. Миколаєва.

На підставі показів засобів обліку та/або розрахунків електричної енергії оформлюються такі документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт; акт показників лічильників (по кожній військовій частині окремо), акт звірки розрахунків.

Відповідно положень Розділу 3 Договору, КЕВ м. Миколаїв та ПП «Артек-Союз» щомісячно, 30 числа, на підставі лімітів споживання електричної енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством та тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) складають і підписують акт виконаних робіт у двох примірниках (п. 3.5 Договору).

ПП «Артек-Союз» протягом п'яти днів з дати одержання акта виконаних робіт зобов'язується повернути КЕВ м. Миколаїв один примірник оригіналу акту виконаних робіт, підписаний уповноваженим представником ПП «Артек-Союз» та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта виконаних робіт. У випадку не повернення ПП «Артек-Союз» підписаного оригіналу акту виконаних робіт, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від підписання протягом п'яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт, такий акт вважається підписаним ПП «Артек-Союз» без зауважень (п.п. 3.5.1 та 3.5.2 Договору).

Позивач - КЕВ м. Миколаїв надає електричну енергію ПП «Артек-Союз» за тарифами, встановленими постачальною організацією - ПАТ «Миколаївобленерго» - для КЕВ м. Миколаїв на підставі договору про закупівлю товарів за державні кошти (п. 3.12 Договору).

На виконання умов Договору позивачем в установлені строки та на встановлених умовах було забезпечено відповідача електроенергією протягом листопада 2018 року - січня 2019 року на загальну суму 651 040,26 грн., які складаються з 645 430,93 грн. - активна електроенергія, 5 609,33грн. - реактивна електроенергія.

Згідно п. 3.9 Розділу 3 Договору, оплата вартості спожитих послуг з електропостачання (активна та реактивна енергія), що відшкодовуються, здійснюється ПП «Артек-Союз» протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та актів виконаних робіт, в розмірі 100% нарахованої місячної вартості спожитих послуг, на розрахункові рахунки КЕВ м. Миколаїв, зазначені в цьому Договорі. Датою фактичної оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на рахунок КЕВ м. Миколаїв.

За таких обставин, перевіривши розрахунок заборгованості за активну та реактивну електроенергію за період з листопада 2018 року по січень 2019 року, господарський суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 651 040,26грн.

Відповідно до статтей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 5.2.1. Договору зазначено, що за порушення термінів відшкодування вартості спожитої активної електричної енергії та вартості перетікання реактивної енергії ПП «Артек-Союз» сплачує КЕВ м. Миколаїв пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також інфляційні втрати та 3% річних від прострочення суми.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми пені та 3% річних наданий позивачем, господарський суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо тверджень відповідача стосовно подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, господарський суд дійшов до наступного:

КЕВ м. Миколаїв, відповідно до статтей 1,3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» є суб'єктом господарської діяльності Збройних Сил України, який утримується за рахунок державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний баланс доходів та кодів економічної діяльності, а також окремі рахунки у банківських установах.

Фінансування Збройних Сил України відповідно до ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Неповнота забезпечення державою потреб Збройних Сил України змушує установи Міністерства Оборони України укладати господарські договори з метою отримання коштів на розвиток оборонного комплексу. Всі отриманні від господарської діяльності кошти КЕВ м. Миколаїв, відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», направляє виключно на забезпечення обороноздатності Держави.

Як вбачається з матеріалів справи, Державі, в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Миколаїв завдається шкода у зв'язку із несплатою заборгованості за надані послуги та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді в порядку, що визначений законом.

Повноваження прокурора закріплені також ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Водночас потрібно враховувати, що контроль за належним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій (так саме, як і оцінка їх діяльності), насамперед покладається на вищестоящі органи та їх керівництво, а не на прокуратуру, при цьому підконтрольність означає, що всю діяльність органів, або якийсь її обсяг, перевіряють вищі органи або орган, спеціально створений для здійснення контролю чи нагляду.

Частиною 4 статті 23 Закону визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 по справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до п. 1 розділу III «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016 (далі - Інструкція), для організації вирішення в судовому порядку спірних правовідносин, забезпечення належного представництва інтересів Міноборони та Збройних Сил під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, недопущення заподіяння збитків та майнових втрат державі відповідними юридичними службами за участю фінансової (фінансово-економічної) служби та відповідальних підрозділів проводиться позовна робота.

Водночас, на порушення вимог Інструкції, Міністерством оборони України та КЕВ м. Миколаїв не вжито заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави щодо стягнення з ІIII «Артек-Союз» заборгованості за договором, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в судових органах шляхом пред'явлення відповідного позову.

Аналіз судової практики Верховного Суду свідчить, що суди, керуючись загальними критеріями, які містить ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вирішують питання щодо обґрунтованості представництва прокурором інтересів держави в суді з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Зокрема під час розгляду справ № 905/803/18 (постанова від 26.02.2019), № 910/4345/18 (постанова від 05.11.2018), № 910/7813/18 (постанова від 05.02.2019), № 914/225/18 (постанова від 13.02.2019), Верховний Суд зробив висновок про обґрунтованість підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Також господарський суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції").

Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Між тим ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення ЄСПЛ господарський суд застосовує у цій справі як джерело права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїва до відповідача - Приватного підприємства “Артек-Союз” про стягнення 677 334,98 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Артек-Союз” (65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бреуса, 26/2; код ЄДРПОУ 30741489) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а; код ЄДРПОУ 08029523) заборгованість за Договором №216 від 12.06.2017р. у сумі - 651 040 / шістсот п'ятдесят одна тисяча сорок / грн. 26 коп. та штрафні санкції за невиконання взятого на себе зобов'язання у сумі 26 294 /двадцять шість тисяч двісті дев'яносто чотири/ грн. 72 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Артек-Союз” (65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бреуса, 26/2; код ЄДРПОУ 30741489) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11; код ЄДРПОУ 38296363) витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 160 /десять тисяч сто шістдесят/ грн. 03 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 10 червня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут

Попередній документ
82293865
Наступний документ
82293867
Інформація про рішення:
№ рішення: 82293866
№ справи: 916/644/19
Дата рішення: 30.05.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії