65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/478/19
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Лазуренко Є.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Андишула А.М. за довіреністю №26 від 05.12.2018р.;
Від відповідача: Паскаль Т.В. за довіреністю №202 від 17.05.2019р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання державного підприємства „Енергоринок” про визнання дій акціонерного товариства „Одесаобленерго” щодо звернення до суду із клопотанням про призначення судової економічної експертизи зловживанням процесуальними правами, -
В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/478/19 за позовом державного підприємства „Енергоринок” до акціонерного товариства „Одесаобленерго” про стягнення заборгованості у загальному розмірі 239 581 853,20 грн. яка складається із суми основного боргу у розмірі 231 845 252,09 грн., пені у розмірі 7 088 747,99 грн., штрафу у розмірі 231 845,25 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 686 007,87 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору від 17.07.2009р. в частині оплати вартості придбаної у грудні 2018р. електроенергії. Ухвалою від 04.03.2019р. господарським судом було призначено дану справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із повідомлення (викликом) учасників судового процесу.
14.05.2019р. акціонерне товариство „Одесаобленерго” звернулось до суду із клопотанням про призначення по даній справі судової економічної експертизи, на вирішення якої відповідачем було запропоновано покласти наступні запитання:
- чи підтверджується документально заявлений державним підприємством „Енергоринок” розмір заборгованості відповідача за куповану у грудні 2018р. електричну енергію згідно з договором купівлі-продажу електричної енергії від 17.07.2009р.;
- чи підтверджується факт оплати відповідачем обсягів електричної енергії, купленої у грудні 2018р., за період з 01.01.2018р. по теперішній час, згідно з договором купівлі-продажу електричної енергії від 17.07.2009р.;
- чи правильно вирахувані суми пені, штрафу та 3% річних заявлені в позовних вимогах? Якщо ні, то який розрахунок буде вірним?
03.06.2019р. до господарського суду надійшли письмові заперечення державного підприємства „Енергоринок” на клопотання відповідача про призначення економічної експертизи. В обґрунтування поданих пояснень позивачем було наголошено про відсутність передбачених ст. 99 ГПК України підстав для призначення по даній справі експертного дослідження. Позивачем було також зазначено, що після отримання відзиву на позов відповідача, а також часткового погашення відповідачем спірної суми боргу, державним підприємством „Енергоринок” було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та здійснено перерахунок пені та штрафних санкцій. Крім того, за переконанням позивача, наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням підписаних між сторонами по справі актів звірок взаєморозрахунків, свідчать про обізнаність відповідача про стан розрахунків за куповану електричну енергію, в тому числі і за грудень 2018р., а, отже, про відсутність підстав для призначення по даній справі судової економічної експертизи.
У судовому засіданні, яке відбулось 03.06.2019р., представник державного підприємства „Енергоринок” звернувся до суду із усним клопотанням, відповідно до якого просив суд визнати дії акціонерного товариства „Одесаобленерго” щодо звернення до суду із клопотанням про призначення судової економічної експертизи зловживанням процесуальними правами. Варто зауважити, що у поданих до суду запереченнях на клопотання відповідача про призначення економічної експертизи державним підприємством „Енергоринок” також було зауважено про зловживання відповідачем своїми правами, з огляду на необґрунтованість поданого останнім клопотання про призначення експертизи, несвоєчасність його подання, невідповідність такого клопотання раніше висловленій позиції та фактичним розрахункам.
Акціонерне товариство „Одесаобленерго” заперечувало проти задоволення заявленого позивачем клопотання про визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявленого позивачем клопотання.
Розглянувши клопотання державного підприємства „Енергоринок” про визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами, господарський суд дійшов наступного висновку.
Положеннями ч. 1-2 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з ч. 1, п. 1-3 ч. 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Виходячи зі змісту наведеної норми, перелік дій, що суперечать завданню господарського судочинства, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Господарський суд вважає за необхідне зауважити, що безпосередньо лише факт посилання одного із учасників судового процесу на зловживання іншим учасником судового процесу своїми процесуальними правами не свідчить про вчинення останнім вказаних дій, а, отже, суд у кожному конкретному випадку повинен перевірити доводи, покладені в обґрунтування поданого клопотання.
Твердження щодо необґрунтованості того або іншого клопотання учасника справи, несвоєчасність його подання, невідповідність такого клопотання раніше висловленій позиції та фактичним розрахункам, що, за переконанням державного підприємства „Енергоринок”, мало місце в даному випадку, відображає суб'єктивну оцінку останнього та у будь-якому випадку не свідчить про наявність підстав для визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Вирішуючи питання про обгрунтованість заявленого позивачем клопотання, суд вважає за необхідне також зазначити наступне. Кожний із учасників судового процесу наділений правом на подання будь-яких клопотань на підтвердження своїх доводів та заперечень. Обмеження судом у змісті та кількості клопотань процесуальним законом не передбачено. Поняття зловживання процесуальними правами безпосередньо пов'язане як з кількістю поданих клопотань, які перешкоджають вирішенню спору по суті, так і з їх змістовною складовою, наприклад, клопотання, які не стосуються предмету спору, або подання тотожних клопотань, які вже були розглянуті судом.
Господарський суд зазначає, що державним підприємством „Енергоринок” не було доведено суду факту вчинення таких дій, які прямо або опосередковано перешкоджають вирішенню судом даного спору відповідно до завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України. При цьому, з огляду на закріплений положеннями процесуального законодавства принцип змагальності сторін, який передбачає обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи, господарський суд доходить висновку, що незгода позивача із поданим відповідачем клопотанням не свідчить про зловживання останнім наданими законом процесуальними правами.
Підсумовуючи вище викладене, господарський суд доходить висновку про недоведеність державним підприємством „Енергоринок” факту зловживання відповідачем процесуальними правами, що має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявленого позивачем клопотання.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 42, 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити державному підприємству „Енергоринок” у задоволенні клопотання про визнання дій акціонерного товариства „Одесаобленерго” щодо звернення до суду із клопотанням про призначення судової економічної експертизи зловживанням процесуальними правами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню. Повний текст ухвали складено 10.06.2019р.
Суддя С.П. Желєзна