ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2019Справа № 910/7356/19
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Інтровест" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8)
до 1. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )
2. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 )
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Трейд" (04655, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5Б, офіс 609)
про визнання недійсною додаткової угоди та застосування наслідків недійсності
Приватне акціонерне товариство "ІНТРОВЕСТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Трейд" про визнання недійсною Додаткової угоди від 06.03.2019 року до договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ-18/04-12-10 від 12.04.2018 року (далі - Додаткова угода) та застосування наслідків недійсності правочину, а саме:
- зобов'язання ОСОБА_3 вчинити дії по перерахуванню цінних паперів ПАТ «Інтровест» в кількості 550 160 шт. номінальною вартістю 137 540,00 грн. на рахунок в цінних паперах ОСОБА_4 шляхом надання розпорядження ТОВ "Домінанта Трейд" про списання цінних паперів з рахунку в цінних паперах та вчинення всіх інших необхідних дій, що передбачені чинним законодавством України та регламентом депозитарної установи;
- зобов'язати ОСОБА_4 вчинити всі необхідні дії по зарахуванню акцій Товариства в кількості 550 160 шт. номінальною вартістю 137 540,00 грн. на рахунок в цінних паперах, що належить ОСОБА_4 ., а саме надати розпорядження ТОВ "Домінанта Трейд" про зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах та вчинити всі інші необхідні дії, що передбачені чинним законодавством України та регламентом депозитарної установи для зарахування на рахунок цінних паперів;
- зобов'язання ТОВ "Домінанта Трейд" вчинити всі необхідні дії з перерахування цінних паперів ПАТ «Інтровест» з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 на рахунок в цінних паперах ОСОБА_4 в кількості 550 160 шт. номінальною вартістю 137 540,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладена між відповідачами додаткова угода від 06.03.2019 року є такою, що вчинена без наміру створення правових наслідків (фіктивною), порушує права та законні інтереси позивача як емітента спірного пакета акцій, а відтак підлягає визнанню судом недійсною на підставі ст.ст.203, 215, 236 Цивільного кодексу України, із одночасним застосуванням наслідків недійсності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Зокрема, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921,00 грн.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту даної позовної заяви, позивачем по суті заявлено немайнову вимогу про визнання недійсним додаткової угоди та три немайнові вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, а саме зобов'язання відповідачів вчинити дії з перерахування цінних паперів ПАТ «Інтровест» кількістю 550 160 штук номінальною вартістю 137 540,00 грн.
З поданого позивачем в якості доказу сплати судового збору платіжного доручення № 41711421 від 03.06.2019 року на суму 1921,00 грн. вбачається, що позивачем за подання до суду вказаної позовної заяви сплачено лише 1921,00 грн. судового збору, тобто недоплата становить 5763,00 грн. (7 684 грн. - 1 921 грн.).
Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; згідно п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За приписами ч. 4 ст. 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача або іншої особи оригіналів поданих доказів, а також не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Натомість, як встановлено судом, в порушення зазначених норм надані позивачем копії оспорюваної додаткової угоди від 06.03.2019 року до договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ-18/04-12-10 від 12.04.2018 року та самого договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ-18/04-12-10 від 12.04.2018 року не придатні для огляду та оцінки судом внаслідок низької їх якості.
Також відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Суд зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Суд вважає за необхідне вказати на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Дослідивши позовні матеріали справи судом встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання правочину недійсним та застосування наслідків такої недійсності, зокрема, шляхом зобов'язання відповідачів 1 - 3 вчинити дії по зарахуванню цінних паперів ПАТ "Інтровест".
Проте, вимоги позивача до відповідачів 1-3 не містять чіткого змісту, зокрема, в частині вчинення "всіх інших необхідних дій", що позбавляє можливості встановлення судом як кількості заявлених позовних вимог, так і їх змісту.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12 р. "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Суд наголошує, що формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.
Натомість незазначення позивачем в позовній заяві чіткого змісту самих позовних вимог нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ІНТРОВЕСТ" без руху.
2. Встановити Приватному акціонерному товариству "ІНТРОВЕСТ" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Приватному акціонерному товариству "ІНТРОВЕСТ" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді.
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- подання до суду розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- подання до суду належним чином засвідчених копій додаткової угоди від 06.03.2019 року до договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ-18/04-12-10 від 12.04.2018 року; договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ-18/04-12-10 від 12.04.2018 року, які придатні для огляду судом та містять повне відображення текстів оригіналів;
- подання до суду письмової заяви із визначенням змісту позовних вимог у відповідності до правових способів захисту прав та інтересів, передбачених чинним законодавством України, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачам.
4. Ухвала набрала законної сили 10.06.2019 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон