м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
04.06.2019 року Справа № 912/2828/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Кощеєва І.М., Подобєда І.М.,
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2019 у справі №912/2828/18 (суддя Вавренюк Л.С., повне рішення складено 14.03.2019)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Енерджі", м.Київ
до дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Кропивницький
про стягнення 4425958грн.37коп.
- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2019 у справі №912/2828/18 позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Норд Енерджі" задоволено частково, з дочірнього підприємства (далі -ДП) "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь позивача стягнуто 1285грн.30коп. пені, 4грн.28коп. штрафу, 69457грн.4коп. трьох процентів річних та 70745грн.20коп. штрафу, в решті в позові відмовлено;
-приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №87/2901-2018 від 31.01.20187 в частині своєчасної оплати товару, з того, що розрахунок штрафу виконано позивачем неправильно, оскільки штраф має одноразовий характер і не нараховується за кожен день прострочення та з безпідставності тверджень відповідача про те, що нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат припиняється через один місяць;
-не погодившись з прийнятим рішенням, ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні фактичним обставинам справи та на неправильне застосування ним норм матеріального права, з урахуванням уточнень до апеляційної скарги, просить це рішення скасувати в частині стягнення пені в сумі 218грн.60коп., штрафу в сумі 0грн. 73коп., трьох процентів річних в сумі 59117грн.13коп. та інфляційних втрат в сумі 39312грн.32коп.;
-у поданій скарзі йдеться про те, що згідно п.7.3.3, 7.3.10 вказаного вище договору за невиконання грошового зобов'язання в силу ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні збитки та три проценти річних нараховуються лише за місяць з дня порушення такого зобов'язання і загальний розмір відповідальності становить 51623грн.71коп., з яких 37874грн.73коп. - інфляційні збитки, три проценти річних - 12459грн. 40коп., пеня - 1285грн.30коп. та штраф - 4грн.28коп., про те, що відповідно до п.7.3.11 договору, зважаючи на розмір заборгованості, загальна сума відповідальності відповідача не може перевищувати 42843грн.41коп., про те, що договором передбачено виключну відповідальність відповідача за порушення зобов'язання, тобто будь-яка відповідальність (а не тільки штрафні санкції ) не може перевищувати 1 процента від загальної вартості порушених зобов'язань, а також про те, що в даному випадку є застереження щодо розміру самої відповідальності за несвоєчасну оплату заборгованості, що прямо передбачено ст.625 Цивільного кодексу України та відповідно у договорі купівлі-продажу;
- позивач вважає рішення господарського суду обгрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що формулювання ст.625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції , орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, отже проценти, передбачені вказаною нормою не є штрафними санкціями, у зв'язку з чим, положення п.7.3.11 договору, якими обмежується відповідальність покупця в розмірі 1 процента від загальної суми порушених ним зобов'язань не може обмежувати права постачальника на стягнення інфляційних збитків та трьох процентів річних;
- представник позивача в судові засідання не з'явився, про час та місце засідання позивач повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2018 ТОВ «Норд Енерджі» (постачальником) та ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (покупцем) укладено договір №87/2901-2018, на підставі п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товари код ДК021:2015 09134200-9 дизельне паливо.
Згідно п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2 договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі.
Відповідно до п.4.2 договору рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару. Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів (у тому числі електронних) постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати).
Згідно з п.4.3 договору сторони свідчать, що покупець зобов'язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 30 банківських днів з моменту отримання документів, зазначених в п. 4.1. та п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором поштою або іншою службою доставки покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань.
В п.5.5 договору сторонами узгоджено, що датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами та виконання постачальником умов договору.
П.п. 7.3.7 п.7.3 договору встановлена відповідальність покупця за порушення строків оплати товару у вигляді сплати пені в розмірі 0,001 процента від суми боргу за кожний день прострочення та штрафу в розмірі 0,0001процента від суми боргу (сплачується одноразово).
Згідно з п. п.7.3.8 п.7.3 договору неустойка, встановлена договором є виключною. В разі порушення покупцем умов договору винна сторона зобов'язана сплатити на користь іншої сторони неустойку (штраф, пеню) без відшкодування збитків.
П.п. 7.3.10 п.7.3 договору передбачено, що нарахування будь-яких сум щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов'язання припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов'язання.
В п.п. 7.3.11 п.7.3 договору сторонами узгоджено, що загальний розмір відповідальності покупця за цим договором не може перевищувати 1 процента від загальної вартості порушених ним зобов'язань.
На виконання умов договору позивач, протягом лютого 2018 року, поставив та передав у власність покупця товар в кількості 148,357т загальною вартістю 4834341грн.92коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями видаткових накладних, актів приймання-передачі товару.
Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості товару.
Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті товару складає 4284341грн.92коп.
Вказана сума заборгованості сплачена відповідачем в процесі розгляду справи господарським судом.
У зв'язку з порушенням строків оплати позивач нарахував пеню в сумі 1285грн.30коп., штраф в сумі 128грн.53коп., три проценти річних в сумі 69457грн.41коп. та інфляційні збитки в сумі 70745грн.20коп.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст.549 Кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст.629 Кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов'язань за договором №87/2901-2018 від 31.01.2018 в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару та ненадання відповідачем належних і допустимих доказів, які б спростували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 1285грн.30коп. пені, 4грн.28коп. штрафу, 69457грн.41коп. трьох процентів річних та 70745грн.20коп. інфляційних збитків.
Одночасно колегія суддів погоджується з перерахунком господарським судом пред'явленої до стягнення з відповідача суми штрафу з огляду на те, що штраф, як вид неустойки, має одноразовий характер, він не нараховується за кожен день прострочення, як пеня, а стягується одноразово в разі порушення зобов'язання зобов'язаною стороною.
Отже, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника про те, що нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за невиконання зобов'язання за договором припиняється через 1 місяць та про обмеження такого нарахування 1 процентом від загальної вартості порушених зобов'язань визнані колегією суддів необгрунтованими.
Наявність у договорі застереження про припинення нарахування будь-яких сум щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов'язання через один місяць від дня порушення такого зобов'язання не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таке застереження є підставою для звільнення покупця від відповідальності, яка має іншу правову природу неустойка (штраф, пеня), збитки, тощо.
Аналіз зазначених норм права та умов договору в справі, яка розглядається, дає підстави для висновку про те, що порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів, адже наявність передбачених у договорі обставин не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.
При цьому відповідальність у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат є особливим видом відповідальності, яка передбачена не договором, що укладається на розсуд сторін, а законом.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що ст.625 Цивільного кодексу України передбачена можливість узгодження умовами договору лише іншого розміру процентів.
У даному випадку, договором між сторонами не визначено інший розмір процентів.
Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2019 у справі №912/2828/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;
- повна постанова складена 10.06.2019
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.М. Подобєд