проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про відкриття апеляційного провадження
10.06.2019 Справа № 905/120/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.
розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 вх. №1570 Д/2 на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.04.2019 (ухвалу постановлено суддею Паляницею Ю.О. у приміщенні господарського суду Донецької області 22.04.2019 о 16:47 годині , повний текст ухвали складено та підписано 26.04.2019) у справі № 905/120/19
за позовом: Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, м.Маріуполь, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, м.Дніпро,
до відповідача 1: Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва”, м.Маріуполь,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВС-Сервіс”, м.Маріуполь,
про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору підряду
Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва” та Товариства з обмеженою відповідальністю “СВС-Сервіс” про:
- визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства Маріупольської міської ради “Міське управління капітального будівництва” про визнання переможцем відкритих торгів за №UA-2018-06-26-001506-a ТОВ “СВС-Сервіс”, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій №4 від 03.08.2018;
- визнання недійсним договору підряду №111/2018 від 20.08.2018 на суму 87997779,00 грн, укладеного між Комунальним підприємством “Міське управління капітального будівництва” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СВС-Сервіс” і припинення його виконання на майбутнє.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.04.2019 вказану позовну заяву залишено без розгляду.
Суд першої інстанції зазначив, що прокурором не наведено, в чому полягає шкода, яка може бути спричинена державі, не розраховано її розмір (приблизну суму збитків понесених державою внаслідок укладення правочину на визначених сторонами умовах та оцінка їх невигідності для територіальної громади в порівнянні із наслідками недійсності правочину у разі задоволення цього позову), не визначено критеріїв оцінки істотності шкоди; поважних причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом ані позивачем, ані прокурором до матеріалів позову не представлено; прокурором та позивачем не доведено, у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета прийняття рішення тендерним комітетом та вчинення на підставі тендерного рішення спірного правочину, оскільки самі по собі посилання на порушення при укладенні спірних правочинів вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та невжиття позивачем відповідних заходів щодо усунення порушень при використанні бюджетних коштів, не є безумовними правовими підставами для здійснення представництва в суді інтересів держави прокурором.
Повний текст вказаної ухвали підписано 26.04.2019, отже, встановлений ст.256 ГПК України строк її апеляційного оскарження закінчився 06.05.2019.
08.05.2019, тобто з пропущенням вищевказаного строку, Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до господарського суду Донецької області.
Апелянт зазначає, що у позовній заяві було обґрунтовано висновок щодо порушення законності у сфері публічних закупівель в результаті укладення правочину всупереч визначеному законом порядку проведення публічних закупівель, що призводить до неправомірного витрачання коштів комунального підприємства; оскільки Східним офісом Держаудитслужби не вжито дій щодо оскарження вказаної закупівлі до суду, договір підряду №111/2018 від 20.08.2018, укладений з порушенням законодавства, продовжує виконуватися; законом не передбачено вивчення причин бездіяльності уповноваженого органу, а також надання оцінки протиправності такої бездіяльності із здійснення захисту інтересів держави.
Також апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали в порядку ч.2 ст.256 ГПК України, посилаючись на те, що прокурором копію вказаної ухвали отримано лише 02.05.2019 (відповідне підтверджується матеріалами справи).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 апеляційну скаргу було залишено без руху з наступних підстав: заявником не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України щодо надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1921,00 грн.; на підтвердження направлення копій скарги учасникам справи надано лише накладні та фіскальні чеки, без описів вкладення до листів.
Судом встановлено строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання апелянтом копії ухвали від 22.05.2019. Як вбачається з повідомлення відділення зв'язку, копію вказаної ухвали апелянту вручено 28.05.2019.
30.05.2019, тобто в межах встановленого судом строку, апелянт надіслав поштою заяву (вх.№5442 від 04.06.2019) про усунення недоліків апеляційної скарги. До заяви додано докази сплати судового збору в сумі 1921,00 грн, а також описи вкладення до цінних листів, якими копії скарги направлено сторонам.
Розглянувши клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскільки, як було встановлено вище, копію оскаржуваної ухвали від 22.04.2019 апелянтом отримано 02.05.2019 - суд зазначає, що апеляційну скаргу подано 08.05.2019 в межах встановленого ч.2 ст.256 ГПК України строку, отже, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Таким чином, заявником (після усунення недоліків апеляційної скарги) дотримано вимог ст. 258 ГПК України. Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги судом не встановлено.
На час постановлення даної ухвали заперечень проти відкриття апеляційного провадження від інших учасників справи не надійшло.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження.
Водночас, колегією суддів встановлено, що ухвалою від 06.02.2019 Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №587/430/16-ц за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Литвиненка Костянтиновича Володимировича про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 12.07.2017 у справі №587/430/16-ц залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 14.09.2017, позовну заяву Сумської місцевої прокуратури Сумської області залишено без розгляду. Судові рішення мотивовані тим, що прокуратура, звертаючись до суду з позовом, необґрунтовано вказала про відсутність органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, та не обґрунтувала підстав для звернення до суду в якості позивача.
В ухвалі від 06.02.2019 у справі №587/430/16-ц Верховний Суд вказав, що існує неоднакове застосування Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 924/1256/17, №917/1461/17, №926/1111/15 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді.
Ухвалою від 11.03.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №587/430/16-ц, призначила її розгляд в письмовому провадженні та зазначила, що обставини, наведені в ухвалі Верховним Судом у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 свідчать про неоднакове застосування статті 23 Закону України “Про прокуратуру” у подібних правовідносинах, а тому є всі підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з метою формування єдиної правозастосовної практики.
Як було зазначено вище, у даній справі № 905/120/19 оскаржуваною ухвалою від 22.04.2019 залишено без розгляду позовну заяву Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України - з огляду на те, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб'єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, з наданням необхідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”.
Апеляційна скарга прокурора на вказану ухвалу мотивована помилковістю таких висновків суду першої інстанції та порушенням судом першої інстанції вимог статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.
Отже, правовідносини у вищевказаній справі №587430/16-ц та у даній справі №905/120/19 є подібними.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у даній справі № 905/120/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
Аналогічних висновків щодо необхідності зупинення провадження у справі з даних підстав за позовами прокурора дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справах №922/1546/18, №905/115/18, №916/1740/18, 910/17298/18.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 228, 234, 262 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Враховуючи викладене та керуючись ст. 228, 234, 258, 262, 263 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Поновити Заступнику керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 пропущений строк подання апеляційної скарги. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1.
2. Зупинити апеляційне провадження у справі № 905/120/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна