10.06.2019 м.Дніпро Справа № 904/5898/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач)
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича
про відвід головуючого судді Кощеєва І.М., у справі №904/5898/18
за позовом Криворізької міської ради ( м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область )
до фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича ( м . Кривий Ріг, Дніпропетровська область )
про стягнення заборгованості з орендної плати за землю
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 р. закрито провадження у справі № 904/5898/18 за позовом Криворізької міської ради до фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку площею 0,2912га, з кадастровим номером 1211000000:06:134:0057, для розміщення автостоянки за адресою вул. Качалова у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., у розмірі 117 596,52 грн.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду Криворізька міська рада подала апеляційну скаргу про скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 р. у справі № 904/5898/18 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Криворізької міської ради. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.04.2019 р.
16.04.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.2019 року.
23.04.2019 р. Фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем подано заяву про відвід головуючого судді Кощеєва І .М. від розгляду даної справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2019 заяву Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича визнано необґрунтованою, апеляційне провадження зупинено до вирішення питання про відвід судді Кощеєва І.М., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.04.2019р. для вирішення питання про відвід визначено суддю Орєшкіну Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2019р. відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід головуючому судді Кощеєву І.М. у справі № 904/5898/18.
Ухвалою Центрального апеляційного суду від 26.04.2019 року поновлено провадження у справі №904/5898/18 та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2019 року.
14.05.2019р. Фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М., суддів Кузнецової І. Л., Подобєда І.М. від розгляду даної справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 року у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) - Кощеєва І. М., суддів Кузнецової І. Л., Подобєда І.М. заяву Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича визнано необґрунтованою, зупинено апеляційне провадження у справі № 904/5898/18 до вирішення питання про відвід колегії суддів: Кощеєва І. М., Кузнецової І. Л., Подобєда І.М. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 року для вирішення питання про відвід колегії суддів: Кощеєва І. М., Кузнецової І. Л., Подобєда І.М. у справі №904/5898/18 визначено суддю Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М., суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М. від розгляду справи № 904/5898/18 відмовлено.
Ухвалою Центрального апеляційного суду від 22.05.2019 року поновлено провадження у справі №904/5898/18 та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні на 06.06.2019 року.
06.06.2019 Фізичною особою - підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем подано заяву про відвід головуючого судді Кощеєва І.М., від розгляду цієї справи.
Вказану заяву мотивовано тим, що:
- суддя Кощеєв І.М., допускає знищення промислових гігантів України та конкурентноздатної кольорової металургії, оскільки перебував у складі суду по справі №908/846/17, який прийняв явно замовне та незаконне рішення, що свідчить про навмисну шкоду економічній безпеці України, тобто наявна державна зрада, та є доказом того, що судова реформа в Україні провалилася;
- інформація, розміщена у соціальній мережі фейсбук на офіційній сторінці народного депутата ОСОБА_1 04.06.2019, свідчить про те, що суддя Кощеєв І.М. не має вершити правосуддя у цілому; суддя може заявити самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Згідно з приписами частини другої та третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 заяву Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича визнано необґрунтованою, апеляційне провадження зупинено до вирішення питання про відвід судді Кощеєва І.М., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.06.2019 вирішення питання про відвід головуючого судді Кощеєва І.М. у справі №904/5898/18 передано на розгляд судді Білецькій Л.М.
Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:
- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним і об'єктивним критерієм. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38).
- стосовно об'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді у розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частинами 2-4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно поданої заяви про відвід головуючого судді Кощеєва І.М., вбачається, що підстави для відводу судді, передбачені норами ст.ст.35, 36 ГПК України в даному випадку відсутні, тобто відсутній об'єктивний критерій для відводу судді.
Стосовно доводів заявника про наявність в діях головуючого судді державної зради.
Відповідно до ст. 111 Кримінального кодексу України державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За приписами ст. 155-1 Кримінального процесуального кодексу України рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження.
В той же час, слід зазначити, що за нормами ст. 112 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
Підстави припинення повноважень судді зазначені у ч.7 ст. 126 Конституції України.
Таким чином, суддя обіймає посаду безстроково до настання підстав для його звільнення або припинення повноважень.
Апелянтом (заявником) доказів порушення будь-яких кримінальних проваджень відносно судді Кощеєва І.М. або прийняття рішень уповноваженим органом про відсторонення його від посади не надано, відсутні в додатку до заяви. Також заявником не наведені підстави для звільнення судді Кощеєва І.М., або припинення його повноважень.
Посилання скаржника (заявника) про наявність у фейсбуці інформації (розміщеної на сторінці народного депутата) щодо прийняття суддями рішення у справі №908/846/17 на користь російського олігарха ОСОБА_2 "задля знищення промислового гіганта та конкурентноздатної кольорової металургії у цілому, а у даному конкретному випадку - Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату, що в свою чергу свідчить про навмисну шкоду економічній безпеці" не є підставами, що свідчать про неупередженість або необ'єктивність судді Кощеєва І.М., оскільки суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, а вчинення злочину або дисциплінарного проступку заявником не доведено.
Слід зауважити, що за приписами ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Таким чином, розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід головуючого судді Кощеєва І.М., у справі №904/5898/18, суд переконаний, що у даній справі відсутні підстави стверджувати, що суддя Кощеєв І.М., який розглядав дану справу проявив особисту неупередженість, і вважає, що заява є необґрунтованою, безпідставною та ґрунтується на власних припущеннях заявника щодо неупередженості судді, що підриває авторитет правосуддя та довіру до суду в цілому, та не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи не можуть бути в розумінні міжнародних актів, ратифікованих Україною, також національного законодавства, ГПК України, підставою для відводу судді Кощеєва І.М.
Також слід зауважити, що згідно статті 129 Конституції України до основних засад судочинства, зокрема, віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з матеріалами цієї справи, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича на ухвалу господарського суду від 19.02.2019 було відкрито 20.03.2019, але до даного часу, в зв'язку із діями позивача стосовно заявлення безпідставних відводів, розгляд скарги не здійснений.
Згідно ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Пунктом 10 ч.3 ст. 2 ГПК України визначено, що основними засадами господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом.
Окрім того, за вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом у продовж розумного строку.
Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Суд наголошує, що ФОП Штефан В.О. як позивач, апелянт (заявник) має бути зацікавленим у розгляді справи впродовж визначеного Господарським процесуальним кодексом строку, без затримок та запізнень, в свою чергу, його дії під час розгляду скарги свідчать про зворотне, що не відповідає завданням господарського судочинства, свідчить про неналежне користування останнім наданими йому правами та намагання затягнути розгляд справи в апеляційному суді.
Керуючись ст.ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід головуючого судді Кощеєва І.М. від розгляду справи №904/5898/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.М. Білецька