10.06.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3987/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)
судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.
розглянувши без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну
скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2019 року
у справі № 904/3987/18 (суддя - Первушин Ю.Ю., м. Дніпро)
за зустрічним
позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Групп", м. Дніпро
третя особа-1: Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит", м. Київ
третя особа-2: ОСОБА_6, м. Дніпро
про визнання Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-171ю/2013/2-1 від 08.10.2013 року недійсним
1. Короткий зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2019 року повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Групп", третя особа-1: Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит", третя особа-2: ОСОБА_6 про визнання недійсним Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-171ю/2013/2-1 від 08.10.2013 року.
Повертаючи зустрічну позовну заяву місцевий господарський суд виходив з того, що позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1. не є відповідачем у справі № 904/3987/18, а тому не наділений процесуальним правом на подання зустрічного позову.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2019 року, направити справу для подальшого розгляду з первісним позовом до суду першої інстанції, стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 921,00 грн.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1. посилається на те, що ухвала суду першої інстанції від 15.04.2019 року є неправомірною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Групп" з розміром частки у статутному капіталі - 25 %. Скаржник вважає, що Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-171ю/2013/2-1 від 08.10.2013 року є недійсним у зв'язку з тим, що при прийнятті рішення щодо звернення до Публічного акціонерного товариства з пропозицією відкриття кредитної лінії в сумі 2 350 000,00 грн. не було дотримано приписів Статуту товариства, що є порушенням Закону України "Про господарські товариства". При прийнятті рішення щодо звернення з пропозицією про відкриття кредитної лінії до Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Групп" - ОСОБА_4 було порушено обмеження, визначене пунктом 5.7.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Групп", що діяв станом на 10.10.2013 року.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року відкрито апеляційне провадження та постановлено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
ПАТ "Банк Національний кредит" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою № 04-11/1261 від 29.08.2018 року, в якій просить стягнути солідарно з ТОВ "Арсенал Групп" та ОСОБА_6 заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-171ю/2013/2-1 від 08.10.2013 року у розмірі 4226 933,35грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2 750 000,00 грн.; заборгованість за простроченими процентами - 1 432 993,35 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 44 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2018 року.
Ухвалою Господарського суду від 18.10.2018 року відкладено підготовче засідання на 13.11.2018 року у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.
06.11.2018 року на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 року підготовче засідання відкладено на 27.11.2018 року.
13.11.2018 року ТОВ "Арсенал Групп" подало до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву до ПАТ "Банк Національний кредит" про визнання зобов'язання припиненим у зв'язку із виконанням.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 18.12.2018 року.
Іншою ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 року залишено зустрічну позовну заяву ТОВ "Арсенал Групп" без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 року прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ "Арсенал Групп" до ПАТ "Банк Національний кредит" про визнання припиненим Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-171ю/2013/2-1 від 08.10.2013 року.
27.11.2018 року ОСОБА_4 подав до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву до ТОВ "Арсенал Групп", третя особа - ПАТ "Банк Національний кредит", в якій просив суд стягнути з ТОВ "Арсенал Групп" на користь фізичної особи ОСОБА_4 заборгованість за Договором відступлення права вимоги від 01.06.2015 року у розмірі 250 000,00 грн. та стягнути з відповідача судові втрати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ТОВ "Арсенал Групп", третя особа - ПАТ "Банк Національний кредит" про стягнення 250 000,00 грн. і додані до неї документи повернуто без розгляду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 року ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 року про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ТОВ "Арсенал Групп", за участю третьої особи: ПАТ "Банк Національний кредит" про стягнення заборгованості 250 000,00 грн. у справі № 904/3987/18 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2018 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.02.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2019 року.
Постановою Верховного Суду від 18.03.2019 року ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 року залишено без змін, касаційну скаргу ОСОБА_4 . - без задоволення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2018 року поновлено провадження у справі № 904/3987/18 та призначено судове засідання на 03.05.2019 року.
08.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Групп", треті особи - ПАТ "Банк Національний кредит" та ОСОБА_6 , в якій просив суд визнати недійсним Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-171ю/2013/2-1 від 08.10.2013 року.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
3.3.1. Норми права, що підлягають застосуванню.
Господарський процесуальний кодекс України:
Частина 1 статті 4 - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частина 2 статті 4 - юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суд, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пункти 1, 3, 4 частини 1 статті 20 - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи бо між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; спраи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Стаття 45 - сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Пункт 3 частини 2 статті 46 - крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Стаття 49 - треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Частини 1-4, 6 статті 180 - відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Господарський кодекс України:
Частина 1 статті 167 - корпоративні права - це права особи, частка якої визначається в статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Податковий кодекс України:
Підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 - корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включать правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
3.3.2. Юридична оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Норми господарського процесуального законодавства закріплюють право фізичних осіб звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їх справа віднесена до юрисдикції господарського суду.
Якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги щодо оспорення договору, укладеного товариством, порушенням останнім у ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Як вбачається із змісту зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 вказує на наявність у нього частки у статутному капіталі ТОВ "Арсенал Групп" - 25 % та обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав. Таким чином, спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Разом з тим, позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини 5 статті 49 та частини 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позомом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
За наведених обставин, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Таким чином, особі, яка не є учасником справи, законодавцем надано право на звернення до суду із власними вимогами, які, у свою чергу, безпосередньо стосуються предмета спору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 року у справі № 916/3245/17 зробила висновок, що позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами за первісним позовом виник із зобов'язальних відносин щодо сплати заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-171ю/2013/2-1 від 08.10.2013 року, тобто щодо виконання господарських зобов'язань, і не стосується прав і обов'язків ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Арсенал Групп" - відповідача-1 за первісним позовом.
Разом з тим, позов ОСОБА_1 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору щодо визнання недійсним договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-171ю/2013/2-1 від 08.10.2013 року обґрунтовано порушенням корпоративних прав фізичної особи, тобто спір виник не із зобов'язальних, а з корпоративних правовідносин, учасниками яких є Товариство та фізична особа.
Таким чином, заявлений фізичною особою ОСОБА_1 позов не взаємопов'язаний з первісним позовом, оскільки вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, які відповідно врегульовані нормами зобов'язального права, це унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом.
Право особи подати зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, встановлених процесуальним законодавством.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що зустрічний позов може бути пред'явлено саме відповідачем, про що правомірно зазначено судом першої інстанції, який установив, що ОСОБА_1 не є відповідачем у даній справі, а його вимоги не є самостійними вимогами на предмет спору у справі, про що зазначено самим заявником у відповідній заяві.
При цьому, ОСОБА_1 не позбавлений права на вирішення спору та звернення до суду з відповідним позовом у порядку, визначеному чинним законодавством.
3.3.3. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. В зв'язку з чим ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишеною без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
3.3.4. Розподіл судових витрат.
Судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2019 року у справі № 904/3987/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ Л.А. Коваль
Суддя _________________ А.Є. Чередко